Аналіз ознак які визначають прядивну здатність волокна льону-довгунця - Курсовая работа

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН СЕЛЕКЦІЇ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ НА ПІДВИЩЕННЯ УРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ВОЛОКНА 1.1 МІНЛИВІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОЗНАК ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ І ІНШИХ ЛУБОВОЛОКНИСТИХ РОСЛИН З’ясування ступеня мінливості зовнішніх морфологічних ознак рослин та встановлення взаємозв’язку їх з основними господарсько цінними ознаками має велике значення у селекційній роботі із льоном-довгунцем. В своїх дослідженнях Н.Д.Матвєєв [27], В.Я.Д’яконов [17,18] встановили, що висота рослин є стійко спадковою ознакою, мало варюючою, тому вона була покладена воснову селекції льону-довгунця. Вміст волокна у стеблі є важливішою господарсько цінною ознакою і в той же час має самий низький ступень внутрішньопопуляційної мінливості [24]. Коефіцієнт варіювання її у популяції рослин сортів не превищує 10%. У коноплі коефіцієнти мінливості ознаки вмісту волокна у стеблі декілько вище/ 1,4 - 16,4%/, хоча Н.М.Гришко [11] вважає, що низькі коефіцієнти мінливості з прогресуючою тенденцією до сниження у процесі добору показують, що ця ознака більш спадкового характеру, ніж модифікаційного. Діаметр стебла - ознака найбільш варююча в залежності від умов вирощування. При вивченні взаємозв’язку між морфологічними ознаками і виходом волокна у льону Н.А.Д’яконов [17,18] встановив, що рослини з більш товстим стеблом мають більшиу масу але менший відсоток волокна у стеблі і, навпаки, тонкостеблові - з більшим вмістом волокна / r = -0,40 /. Більшість цих висновків підтвердилося у роботах Д.І.Ввіденського [8,7]. По ступеню мінливості стебла він розподілив всі ознаки на три групи: 1) діаметр стебла і миклість - найбільш мінливі ознаки із коефіцієнтом варіювання від 18 до 28%; 2) загальна і технічна довжина - ознаки із середньою мінливістю / V = 11-15% /; 3) відсоток технічної довжини стебла - ознака із найменшою мінливістю / V = 6% /. Таким чином, Д.І.Ввіденський прийшов к висновку, що морфологічні ознаки стебла тісно пов’язані з виходом волокна, і хоча роль морфологічних ознак при визначенні якості стебла позначається лише при інших рівних умовах, автор визначає їх ведучу роль у практичній селекційній роботі. Ще більш визначений погляд о взаємозв’язку між основними Основні закономірності взаємозв’язків вмісту волокна із другими показниками рослин коноплі підтверджуюються також у роботах М.І.Тараканова [43, 46, 47], хоча його дослідження проводилися у контексті вивчення вторичного волокна, а також у наших дослідженнях [41, 42]. Існує і протилежна точка зору, яка базується на тому, що морфологічні ознаки не об’єктивно відібражають продуктивність рослин по вмісту волокна. Ці ознаки в більшості випадків успадковуються за типом повного або неповного домінування, хоча в окремих комбінаціях може мати місце як гетерозис за цими ознаками, так і їх зниження порівняно з батьківськими формами [6,13]. Гнучкість волокна гібридів теж залежить від її рівня у батьківських сортів і вже в другому поколінні має місце широке трансгресування ознаки. Поліпшення якості волокна ускладнюється відсутністю генотипових маркерів алельного стану генетичних комплексів, що регулюють цю групу господарсько-цінних ознак. Найбільші колекції мають: ВНДІЛ (5980 зразків ) і ВІР, Росія (5362); фірма ДСВ (3500) і Бонський університет, Німечина (1250); Румунія (2136); Чехія (2000); Україна (1157) та багато інших фірм та організацій інших держав [22-23, 31]. У результаті багаторічних досліджень виділенів ультраскоростиглі зразки: К-1803, К-2916 (Росія); К- 4264 (Аргентина). За якістю волокна виділені: Оршанський 2 (Біларусь); Світоч, 1288/12, 806/3 (Росія); Зоря 87 (Україна); Сальдо (Естонія) [65]. А.М. Богук і М.В. Сосновська [6] прийшли до висновку, що вагомою умовою у підвищенні волокнистості у створюємих сортів льону повинно бути обов’язкове використання при гібридизації одного із батьків, який має виисокий вміст волокна і високу якість волокна. Серед кращих і найбільш розповсюджених слід відмітити сорти: селекції ВНДІ льону - И-16, ВНИИЛ-11, Тверця і ВНИИЛ-17; селекції Псковської с.-г. дослідної станції - Псковський 1, Спартак, Псковський 359, К-6; селекції Томської державної с.-г. дослідної станції - Т-5, Т-7, Т-9, Т-10; селекції НДІ землеробства і тваринництва западних регіонів України - ЛД-147; селекції Білоруського НДІ землеробства - Оршанський 2. Середньорічна температура повітря становить 7,3°С з коливанням по рокам від 6,8 до 7,8°С. РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 3.1 МАТЕРІАЛ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ Для проведення досліджень було використано чотири сорти льону - довгунця Зоря 87 (Україна), Оршанський 2 (Білорусь), Томський 10, Верхньоволжський (Російська Федерація).