Сучасні теоретичні концепції інноваційного менеджменту. Особливості реалізації нововведень на промисловому підприємстві. Аналіз організації інноваційних процесів. Порядок розрахунку коефіціенту дисконтування поточної вартості та норми прибутковості.
Вступ У наш час нововведення охоплюють усі сфери людської діяльності, радикально впливають на процес господарювання, змінюють соціально-економічні відносини в суспільстві. Характерною рисою сучасності є інтенсивне зростання інноваційної активності на міжнародному рівні: збільшуються державні витрати на науково-дослідні розробки, змінюються системи освіти і професійної підготовки спеціалістів, створюються нові наукомісткі галузі виробництва, формуються національні інноваційні системи; осягаються процеси введення і поширення інновацій - як вони працюють і як змусити їх працювати краще. Тому інноваціями необхідно управляти через процес інноваційного менеджменту. Опанування механізму управління інноваційними процесами є передумовою суттєвих радикальних рішень у сфері господарського, політичного і в цілому суспільного життя нашої країни, адже він створює новий спосіб мислення і забезпечує ефективніші засоби виходу з кризових ситуацій. Подальший економічний розвиток України, перспектива посісти належне місце в європейському співтоваристві та світі залежать насамперед від опанування інноваційної моделі економічного розвитку. Багатогранність і складність проблем управління інноваціями у ринкових умовах господарювання знайшли відображення у наукових працях вітчизняних і закордонних вчених. Ці питання досліджували вітчизняні науковці-економісти: Краснокутська Н. В., Герасимчук В. Г., Новікова І. В., Одотюк І. В., Покропивний С. Ф., Поручник А. М., Решетова Т., Червоньов Д. М., Нейкова Л. І., Шовкун І. А. Вагомий внесок у дослідження та розвиток теорії інновацій серед зарубіжних вчених зробили: В. В. Новожилов, С. Г. Струмілін, Т. С. Хачатуров, Л. С. Бляхман, Б. Санто, В. Д. Хартман, Б. Твісс, Р. Фостер, Й. Шумпетер, П. Друкер та ін.. Вивчення і узагальнення наукових здобутків названих вчених дають можливість досліджувати механізми інноваційного управління підприємством. Реалізація поставленої мети вимагала вирішення в ході виконання курсової роботи таких завдань: дослідити теорії і сучасні концепції інноваційного менеджменту; дослідити практичні аспекти, особливості, форми і методи забезпечення інноваційних процесів на підприємстві; сформулювати науково-методичні підходи до оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності. На рис. 1.1 показані основні види інноваційної діяльності. Рис. 1.1 Система показників наукової та інноваційної діяльності Порівняно новим в науково-управлінському середовищі є поняття «Інноваційний менеджмент», який являє собою самостійну галузь управлінської науки та професіональної діяльності, яка спрямована на формування й забезпечення умов інноваційного розвитку будь-якої організації. П. Н. Завлін[ ] розглядає в трьох аспектах: як науку та мистецтво управління інноваціями, як вид діяльності і як суб’єкт управління (рис. 1.2). Рис. 1.2 Аспекти інноваційного менеджменту Як система управління інноваційний менеджмент складається з двох ланок, або підсистем: керуючої підсистеми і керованої підсистеми. До функцій, які відображають зміст інноваційної діяльності, належать: прогнозування (передбачення); формування інноваційних цілей; планування; координація; організація; стимулювання (активізація); контроль. 1.2 Особливості реалізації нововведень на промисловому підприємстві Підприємство з інноваційною діяльністю є відкритою науково-виробничою системою, якій притаманні всі ознаки систем, а саме: цілеспрямованість, єдність, взаємозалежність і взаємозумовленість усіх елементів; відносна стійкість і впорядкованість; неперервність розвитку, складність, подільність, імовірнісний характер результату інноваційного процесу. На рис. 1.6 показане підприємство як відкрита виробничо-інноваційна система. Рис. 1.6 Підприємство як відкрита виробничо-інноваційна система Велике значення має визначення керівництвом підприємства пріоритетів у сфері нововведень, доступність інформації про фінансовий стан підприємства, його позиції на ринку, про перспективу нових проектів. Таблиця 1.1 Чинники, що перешкоджають або сприяють інноваційній діяльності підприємства Чинники сприяння Система чинників Обмежувальні чинники Наявність необхідного наукового потенціалу, технічної бази, фінансових ресурсів, вивчення потреб ринку, контроль якості продукції, розвиток технологічної інфраструктури, наявність резерву капіталу і ресурсів, інноваційні стратегії Техніко-економічні Слабкість матеріальної та науково-технічної бази; домінування традиційного виробництва, недостатність коштів для ризикових проектів, застаріла техніка і технологія, орієнтація на поточні короткострокові цілі Гнучкість організаційних структур, децентралізація, автономія, формування творчих цільових груп; оперативність у впровадженні нововведень, кваліфікований маркетинг, зацікавленість вищого керівництва в нововведеннях Організаційно-управлінські Висока централізація і консервативність ієрархічних принципів організаційної структури; відсутність інноваційної стратегії, складність узгодження інтересів учасників інноваційного процесу; байдужість менеджерів до но
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
