Аналіз окремих аспектів чинності законів України у часі та просторі - Курсовая работа

Вступ закон простір кримінальний кодекс Кримінальне право - одна з провідних галузей права в Укарїні, яка складає юридичну базу у боротьбі зі злочинністю в країні та водночас найважливіший чинник, покликаний забезпечити дотримання законності у процесі цієї складної й відповідальної діяльності. Кримінальне право має свій предмет, тобто регулює певні суспільні відносини, спрямовані на охорону особи, її прав і свобод, суспільства і держави від суспільно- небезпечних посягань, що оголошуються в законодавчому порядку злочинами і за які передбачаються найбільш суворі заходи державного примусу - кримінальні покарання. Отже, предметом кримінального права є відносини, що виникають у зв’язку із вчиненням злочину і застосуванням до особи, що його вчинила, кримінального покарання або інших видів впливу кримінально-правового характеру. Вони, як і інші норми кримінального права, встановлюються тільки через прийняття Верховною Радою України відповідних законів. Предметом курсової роботи є вивчення і аналіз окремих аспектів чинності законів України у часі та просторі, об’єктом яких виступає Кримінальний кодекс України. Чинність кримінального кодексу України у часі Злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. Чинним визнається закон, що вже набрав чинності. Закон, що усуває караність діяння або пом`якшує покарання, має зворотню силу, тобто поширюється з моменту набрання ним чинності також на діяння, вчинені до його видання. Офіційними джерелами, в яких публікуються закони, є Відомості ВР України та газета «Голос України». Після прийняття Верховною Радою України кримінального закону (дата прийняття обовязково супроводжує офіційний текст закону) він підписується Головою Верховної Ради України і направляється Президентові України для підпису і оприлюднення. В окремих випадках закон може бути оприлюднений через телебачення та радіо. Це положення включено в КК відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України. Наприклад, таке формулювання було дано у розділі II Закону України від 7 жовтня 1997 р. Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення боротьби з порушеннями бюджетного законодавства; 3) з того строку, який в ньому зазначений. Наприклад, КК України 1960 р. був прийнятий 28 грудня, а набрав чинності (уведений в дію) з 1 квітня 1961 р.; КК 2001 р. був прийнятий 5 квітня, а набрав чинності з 1 вересня 2001 р. У літературі виділяють три обставини, внаслідок яких закон про кримінальну відповідальність втрачає чинність: 1) коли він був скасований або змінений іншим законом про кримінальну відповідальність. Так, залежно від протяжності злочинів у часі розрізняють продовжувані і триваючі злочини. Його регулює ст. 5 нового КК, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність має зворотну дію, якщо він: 1) скасовує злочинність діяння; 2) помякшує кримінальну відповідальність. Згідно з ст. 8 КК іноземці та особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України. Наприклад, Міжнародна конвенція по боротьбі з вербуванням, використанням та навчанням найманців від 29 грудня 1989 р. була ратифікована Верховною Радою 14 липня 1993 р. Відповідно до цієї конвенції до КК 1960 р. була уведена ст. 63 Найманство. Географічні координати цих точок затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.