Аналіз норм існуючої нормативно-правової бази, що встановлюють відповідальність за нанесення тілесних ушкоджень - Курсовая работа

Зміст Вступ Розділ 1. Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров’я 1.1 Виникнення та історичний розвиток поняття тілесних ушкоджень 1.2 Види та способи заподіяння тілесних ушкоджень Розділ 2. Кримінально-правова характеристика тілесних ушкоджень 2.1 Об’єктивні ознаки складів злочинів, передбачених статтями 121, 122, 125 Кримінального кодексу України 2.2 Суб’єктивні ознаки тілесних ушкоджень 2.3 Відмінність тілесних ушкоджень від фізичного болю Розділ 3. Кримінологічна та криміналістична характеристика видів тілесних ушкоджень 3.1 Проблеми при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень 3.2 Особливості злочинця та особи потерпілого при заподіянні тяжких тілесних ушкоджень 3.3 Статистичні дані щодо встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Конституція України проголошує життя, здоров’я, честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю. На охороні цієї цінності стоїть кримінальний кодекс, який передбачає найсуворішу - кримінальну - відповідальність за неправомірне посягання на такі цінності. У чинному Кримінальному кодексі України у розділі II встановлюється кримінальна відповідальність за злочини проти життя та здоровя особи, серед яких є норми, що передбачають відповідальність за нанесення тілесних ушкоджень. Кримінальний кодекс України розрізняє такі види тілесних ушкоджень як: тяжкі тілесні ушкодження, тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження. На жаль, подібний вид злочинів присутній й у повсякденному житті кожного громадянина України, а також він супроводжує різноманітні злочини та правопорушення. Мною було проведено дослідження історичного розвитку кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень, види тілесних ушкоджень та особливості особи злочинця та потерпілого. Згідно із п.1.2 Правил судово-медичного визначення ступенів тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України від 17.01.1995 р. № 6 і погоджених Міністерством юстиції України від 26.07.1995 р. № 255/791, тілесним ушкодженням визнається протиправне і винне заподіяння шкоди здоровю іншої особи, якою порушена анатомічна цілісність чи фізіологічні функції тканин чи органів потерпілого. Він починається прийняттям воїнського артикула Петра І (1715 р.). В цей період діяла Руська Правда, яка існує у трьох редакціях: Коротка, Розширена та Скорочена. Ми досліджуватимемо Коротку редакцію Руської Правди з тієї причини, що в ній більш чітко висвітлено кримінальну відповідальність за нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень. Незважаючи на те, що людина й її життя є в Україні найвищою соціальною цінністю, цей розділ чомусь розміщений після розділу Злочини проти основ національної безпеки України.В. Борисов зазначає, що розробники проекту КК, що готувався за завданням Кабінету Міністрів України, виявили достатню принциповість у питанні про місце розділу Злочини проти основ національної безпеки України.