Комплексний аналіз індивідуальних психологічних особливостей особи в процесі соціалізації. Експериментальне емпіричне дослідження індивідуальних психологічних особливостей особи і практичні рекомендації по подоланню повільності в процесі соціалізації.
При низкой оригинальности работы "Аналіз індивідуальних психологічних особливостей особи в процесі соціалізації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
РЕФЕРАТ Кіл-ть сторінок: 55, кіл-ть таблиць: 2, кіл-ть малюнків: 2, кіл-ть літературних джерел: 24, кіл-ть додатків-1. У курсовій роботі представлено, що у психології прийнято підрозділяти соціалізацію на первинну і вторинну. Слід зазначити, що в рамках концепції Б. Г. Ананьєва соціалізація розглядається як двонаправлений процес, що означає становлення людини як особистості і як субєкта діяльності. Суть даних спорів полягає в тому, що одні психологи стверджують, що соціалізація заважає розкриттю творчих можливостей людини, інші ж вважають, що індивідуалізація особистості - це негативна риса, яка повинна бути компенсована процесом соціалізації. Як відзначає А. А. Реан, соціалізацію не слід розглядати як процес, що веде до нівелювання особистості, індивідуальності людини, і як антипод індивідуалізації. Швидше, навпаки, в процесі соціалізації і соціальної адаптації людина знаходить свою індивідуальність, найчастіше складним і суперечливим чином. Соціальний досвід, що лежить в основі процесу соціалізації, не тільки засвоюється, а й активно переробляється, стаючи джерелом індивідуалізації особистості. Та проведено емпирічне дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості в процесі соціалізації Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретичні підходи до процесу соціалізації особистості 1.1 Підходи зарубіжних вчених до процесу соціалізації особистості 1.2 Підходи вітчизняних вчених до процесу соціалізації особистості ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 РОЗДІЛ 2. Аналіз індивідуально-психологічних особливостей особистості в процесі соціалізації 2.1 Індивідуальні особливості особистості 2.1.1 Темперамент, як індивідуальна особливість особистості 2.1.2 Формування характеру в процесі соціалізації 2.1.3 Мотивація як спонукання до вчинення поведінкових актів 2.2.Формування духовного світу в процесі соціалізації ВИСНОВКИ ЛО РОЗДІЛУ 2 РОЗДІЛ 3. Проблема людини, її сутності та існування має ціле безліч самих різних аспектів, але головний серед них - взаємозвязок соціального і біологічного, духовного і природного. Людина не тільки продукт суспільного буття, а й саме суспільне буття - результат людської діяльності.При розгляді проблеми розвитку особистості співвідношення соціалізації й індивідуалізації людини викликає багато суперечок. Об’єкт дослідження: процес соціалізації Предмет дослідження: аналіз індивідуально психологічних особливостей особистості в процесі соціалізації Мета дослідження: проаналізувати індивідуально-психологічні особливості особистості в процесі соціалізації Завдання дослідження: 1.Проаналізувати теорії зарубіжних та вітчизняних вчених щодо процесу соціалізації 2.Розглянути індивідуально-психологічні особливості особистості в процесі соціалізації 3.Провести емпіричне дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості в процесі соціалізації 4.На основі проведеного експерименту розробити практичні рекомендації щодо подолання повільності Методологічною основою дослідження стали положення про активність особистості і про соціальну детермінованість її розвитку, про соціалізацію як соціокультурному процесі, про конкретно історичному характері виховання. Теоретичною основою дослідження стали розроблені в науці концепції соціалізації (Б.Г. Ананьєв, Г.М. Андрєєва, Л.С. Виготський, І.С. Кон, А.В.Мудрик, В.С.Мухіна, А.В. Петровський), теорії взаємодії особистості та соціального середовища (Л. І. Божович, В. Г. Бочаров, Р.Т. Гурова, Б.Т. Лихачов, А.С.Макаренко,Л.І. Новікова, В.Д. Семенов,С.Т. Шацький та ін). Дитина росте не тому що він дихає, не тому що він знаходиться у сприятливих умовах температури: він росте тому, що закладена в ньому потенційно життя, розвивається і проявляється, тому, що він плідну зерно, з якого зародилася його життя і розвивається підкоряючись біологічним законам , визначеним спадковістю »[2, с. Відомий німецько-американський психолог, філософ і соціолог Е. Фромм вважав, що соціалізація індивіда починається з перших проявів його ставлення до себе і до інших людей, що призводить, на його думку, за допомогою розвитку форм спілкування до формування «соціального характеру», т. е. до стабільної і чітко вираженої системі орієнтацій. «Соціальний характер», за Е. Фроммом - це «... ядро структури характеру, властиве більшості представників даної культури», і формується він завдяки соціально-економічній структурі суспільства, в результаті чого «члени суспільства різних класів і соціальних груп змушені вести себе так,щоб мати можливість функціонувати у відповідності з вимогами соціальної системи »[11, с. Отже, людина являє собою цілісну єдність біологічного ,психологічного та соціального рівнів, які формуються з двох: природного і соціального, спадкового і прижиттєво придбаного (А. Г. Спірін) [3]. Двосторонній процес соціалізації передбачає засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему соціальних звязків і активне їх відтворення. Джерела сучасної концепції соціалізації містяться у працях американського психолога Альберта Бандури (1925), французького соціол
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы