Розмовна мова як різновид літературної мови, що реалізується переважно в усній формі в ситуації непідготовленого, невимушеного спілкування. Її функціонально-стилістичні особливості, специфіка поетики та комунікативний аспект і особливості синтаксису.
При низкой оригинальности работы "Аналіз лінгвістичної та комунікативної специфіки розмовної мови", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
1. Функціонально-стилістичні особливості розмовного стилю мовлення Аналізуючи безпосередньо особливості розмовного стилю мовлення, ми вважаємо доцільним розпочати наше дослідження з наведення його визначення та загальних характеристик. Лінгвістичні словники пропонують наступне визначення розмовного стилю мовлення: «Розмовна мова, різновид літературної мови, що реалізується переважно в усній формі в ситуації непідготовленого, невимушеного спілкування при безпосередній взаємодії партнерів комунікації. Основна сфера реалізації розмовної мови - повсякденна комунікація, що протікає в неофіційній мовній ситуації» [20; 21]. Російські дослідниці Михайлова А.М. та Голованова Н.С. у статті «Разговорный стиль речи», 1986 р., говорять про важливість особливостей історичного розвитку того чи іншого народу, які і лежать в основі стилістичної диференціації тієї чи іншої мови: «Соотношение понятий разговорный - литературный, разговорный - кодифицированный, разговорный - письменный, разговорный - диалектный, разговорный - просторечный наполняются разным смыслом в разных национальных языках и в большой мере определяются особенностями их исторического развития» [15; 49]. Ми вважаємо вищенаведене твердження дослідниць абсолютно доцільним. Група вчених Інституту російської мови РАН під керівництвом Е.А.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
