Нові технології навчання. Історія виникнення інтерактивних методик. Сутність та види навчання, інтерактивні підходи при читанні лекцій. Порівняльний аналіз традиційного та інтерактивного навчання. Сутність ліквідності та платоспроможності підприємства.
Вступ Гуманістична спрямованість сучасної освіти полягає в постановці мети - розвинути людину, її особистісні якості, адже розвиток людини визначає розвиток суспільства. Нині актуальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її світоглядної культури, індивідуального досвіду, творчості. Сучасна психолого-педагогічна наука та практика використовують термін інноваційна діяльність, який означає оновлення технології навчання та перебудову особистісних установок викладача. Такою сучасною засадою є розуміння навчального процесу як діалогу особистостей - викладача й студента, які є субєктами процесу педагогічної дії. В рамках цієї системи оптимально поєднуються активізуючий та сугестопедичний методи навчання. Проведені соціологічні дослідження різних форм і методів викладання свідчать, що засвоєння матеріалу лекції складає 20 %, лекції з використанням наукових джерел підвищує даний показник до 30 %, лекція с використанням аудіовізуальних засобів дає 50 % умов інформації, дискусія - 70%, гра - 90 % [1]. На цій основі у навчальному процесі вищого навчального закладу (ВНЗ) активно використовуються діяльнісні методики, а також технології, спрямовані на візуалізацію інформації, методика укрупнення дидактичних одиниць, ігрові методики. Впровадження інтерактивних методик у викладання фахових дисциплін дає змогу докорінно змінити ставлення до обєкта навчання, перетворивши його на субєкт. Студент стає співавтором лекції, семінарського заняття тощо. Інтерактивне навчання у вищій школі передбачає докорінну зміну методичних стереотипів, які сформувалися у викладачів. 1. Белла та Дж. Ланкастера, Дальтон-план Е. Паркхерст. Учні мали можливість обирати зміст заняття, варіювати предмети. Виконувалося завдання в доступному для кожного темпі самостійно або у групі (по 3-5 учнів). У колишньому Радянському Союзі (30-і роки - початок 40-х, на Східній Україні) виникла ідея бригадно-лабораторної форми навчання, яка мала назву бригадно-лабораторний метод. У 70-ті роки важливий напрям досліджень загальних форм навчання був повязаний з навчально-пізнавальною діяльністю учнів в умовах колективної, групової, індивідуальної роботи в класі (А. Алексюк, Ю. Бабанський, І. Лернер, X. Лійметс). Він потребує напруженої розумової роботи людини і її власної активної участі в цьому процесі. Для вирішення навчальних завдань викладач використовує наступні інтерактивні форми: використання кейс-технологій; проведення відео конференцій; «круглих столів»; «мозковий штурм»; дебати; фокус-групи; ділові і рольові ігри; case-study (аналіз конкретних, практичних ситуацій); навчальні групові дискусії; тренінги. Інтерактивна лекція. Контрольно- регулюючий компонент Викладач контролює обсяг вивчення матеріалу, час і хід навчання. В контексті такого підходу заслуговують на увагу дослідницькі моделі описані М. В. Кларіним, серед яких дослідницькі моделі за Бейєром та Фентоном. Лекційне заняття на тему: «Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства» За період проходження практики мною було проведено лекцію в групі ЕП-33 з дисципліни «Господарська діяльність підприємств» на тему «Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства». Підходи науковців до визначення сутності платоспроможності підприємства: 1) платоспроможність визначається наявністю власних оборотних коштів та здатністю покривати збитки (західні науковці - Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Депалленса, Дж. Джоборда); 2) платоспроможність визначається як здатність підприємства виконувати свої зобовязання (російські вчені - В.В. Ковальов, М.М. Крейніна, М.С. Абрютина, А.В. Грачов, Е.І. Уткін, А.Д. Шеремет); 3) платоспроможність представлена як важливий показник фінансової стійкості (вітчизняні вчені-економісти - Н.В. Тарасенко, В.І. Іващенко, М.А. Болюх, Є.В. Мних, В.М. Мельник).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
