Аналіз художнього твору на уроках читання у початкових класах - Дипломная работа

ДИПЛОМНА РОБОТА Аналіз художнього твору на уроках читання у початкових класах ВСТУП Найважливіше завдання початкової школи - навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння читати й працювати з книжкою. Велике значення у цьому процесі відводиться тому, як організовується робота над художніми текстами. Для правильної організації роботи над художнім текстом учителеві необхідно врахувати не тільки його специфіку, а й психологічні основи процесу читання на різних етапах навчання, особливості сприймання й засвоєння тексту молодшими школярами тощо. Проблемою аналізу художніх текстів на уроках читання займалися П.М.Якобсон, Л.В.Занков, Л.І.Айдарова, Г.А.Цукерман, Н.Д.Модавська, О.І.Нікіфорова, О.Почупайло та ін.. Зокрема Н.Д.Молдавська визначила критерії і дала характеристики вікових рівнів літературного розвитку учнів, показуючи можливості і шляхи удосконалення методів роботи вчителя [20]. Саме сприймання є першим етапом цілісного сприймання твору, а осмислене сприймання - це вже вищий етап. В окремих монографіях і статтях, написаних методистами і вчителями-практиками, подається навчальний матеріал, який повинні засвоїти учні. Питання ж про те, як забезпечити повноту сприймання й осмислення цього матеріалу учнями, автори або замовчують, або роблять застереження, що цей матеріал не викликає в учнів особливих труднощів. А без фактів, які показують, що і як сприймають, осмислюють і застосовують учні, як здійснюються їх літературний, естетичний і моральний розвиток, методична теорія зависає у повітрі, залишається недоведеною, необґрунтованою. Сприймання художньої літератури - це складний інтелектуальний й емоційний процес, який визначається не тільки обєктивними даними конкретного твору - ідейно-тематичним змістом, системою художніх образів, а й субєктивними, тобто психологічним складом, життєвим досвідом, потребами та інтересами учнів. Останнім часом зявилося ряд цікавих досліджень, в яких автори намагаються встановити залежність рівня аналізу художнього твору від умов його сприймання, виявити умови, які активізують сприймання художнього тексту, накреслити деякі шляхи розвитку читацького сприймання у процесі аналізу художнього твору тощо [26, 36, 52, 53]. Незважаючи на вдалі пошуки і знахідки, такі проблеми, як особливості сприймання учнями художньої літератури і розвиток їх, творчої активності та самостійності, залишаються актуальними. Мета дипломної роботи - розкрити психолого-педагогічні основи аналізу художніх текстів на уроках читання з метою ефективного засвоєння його змісту молодшими школярами. Завдання дослідження: проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми аналізу художніх творів у початкових класах; розкрити психологічні основи сприймання художніх творів молодшими школярами; розкрити методичні закономірності роботи з художніми творами у початкових класах; описати методику роботи з художніми творами на етапах первинного та вторинного аналізу й синтезу художніх творів; розробити методику педагогічного експерименту і провести його; сформулювати методичні поради учителям щодо організації ефективного застосування художньої літератури у початкових класах. Однак значущість уроків класного читання полягає у тому, що на них у комплексі розвязуються освітні, виховні і розвивальні завдання. РОЗДІЛ І. НАУКОВІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 1.1 Методичні закономірності роботи з художніми творами у початкових класах Аналіз змісту твору спрямований на зясування його теми і ідеї, його сюжету і композиції, образів і художніх засобів зображення. Базуючись на ідеї, вчитель намічає систему запитань і завдань, завдяки якій учні усвідомлюють задум письменника. Для того щоб підвести молодших школярів до розуміння ідеї, необхідно зясувати мотиви поведінки дійових осіб, їх ставлення до фактів і подій, про які розповідаються у творі. Тому аналіз твору повинен , по можливості, переходити у вільну бесіду, в якій уявно автор і його герой. У деяких оповіданнях ідея чітко сформульована автором в одному, двох реченнях. При підготовці до уроку вчитель виходить з того, що в образі автор узагальнює свої життєві спостереження над людськими характерами і одночасно над образом конкретним, тобто типове і індивідуальне виступають у єдності. Від емоційного, часто не мотивованого сприймання образу (І етап), учні переходять до конкретизації свого первинного цілісного сприймання (II етап) і до узагальненої оцінки (III етап). У художньому творі слова та словосполучення складають яскраві образи. Літературні твори, що читають учні початкових класів, містять багато порівнянь, епітетів та метафор, їх завжди слід мати на увазі при підготовці до уроку. Наприклад, читаючи вірш „Осіннє листя Н.Забіли, попросити уявити собі картину листопаду. Отже, можна виділити такі основні прийоми роботи: Виявлення у творі образних слів. Особливості роботи над байкою Жанр байки у читанках представлений кількома зразками. Наймолодші школярі байок не читають, бо байці властива алегоричність (мистецький прийом втілення абстрактного поняття