Хорова мініатюра В. Шебаліна "Утес" та її лірико-філософський характер. Історико-стилістичний, музично-теоретичний та вокальний аналіз твору. Диригентські складності та дикційні особливості у співі. Мінорні та мажорні тризвуки. Основний зміст вірша.
КЗ «Запорізьке музичне училище ім. П.І. Майбороди» ЗОР Аналіз хорового твору «Утес» Виконала Студентка III курсу Спеціалізації «Хорове диригування» Герасименко Аліна Класс викладача Скнар Катерини Петрівни Запоріжжя, 2017 І. Історико-стилістичний аналіз вокальний диригентський мінорний шебалін Віссаріон Якович Шебалін (1902-1963) - радянський композитор, педагог, професор Московської консерваторії, народний артист РРФСР, лауреат двох Сталінських премій першого ступеня, ректор Московської державної консерваторії імені П.І.Чайковського, входив у футуристичну літературно-художню групу «Червоная тройка». На цей час у нього вже було кілька оркестрових творів, ряд фортепіанних пєс, романси на вірші Р. Демеля, А. Ахматової, написав початок Першого квартету.Будучи студентом 2 курсу консерваторії, він написав свою Першу симфонію, в якій відчувається яскрава творча індивідуальність автора, та його прагнення до самостійного мислення. Серед творів композитора:2 опери («Укрощение строптивой » і «Солнце над степью»), створив свою редакцію опери С. С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», 2 балета («Жаворонок», «Минувших дней воспоминание»), 3 оркестрові сюїти, 5 симфоній. Він также автор 2-х кантат «Синий май» на вірші Осєєва та«Москва» для солістів мішаного хору та симфонічного оркестру.Більше ніж 70 мішаних хорів, серед яких: «Зимняя дорога», «Стрекотунья-белобока» , «Песня о степане Разине», «Ехо» на вірші О.С.Пушкіна; «Парус», «Утес» на віршіМ.Ю.Лермонтова; « Да будет светел каждій час» , «Дуб» , «Хорошо весною бродится» на вірші М.В. Ісаковського; « Казак гнал коня» , « Мать послала к сыну думы», «Жаворонок», «Березе» , «Весна-красна» на вірші білоруського поета М.Танка;«Полынок», «Бессмертник» на вірші А.О. Сафронова, а також хорина вірші Я.Уховського, А.Жарова, В.Азарова, Б. Южаніна. У 1832 році Михайло Юрійович намагається перевестися в Петербурзький університет, але йому відмовляються зарахувати вивчені в Московському університеті предмети, і він вирішує присвятити себе військовій кар’єрі, надходячи в цьому ж році в Школу гвардійських підпрапорщиків і кавалерійських юнкерів. У 1835 році Лермонтов закінчує Школу у званні корнета й служить у гусарському полку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
