Аналіз генетичного різноманіття та спадковості господарських ознак сортів різних типів озимого тритикале - Автореферат

СЕЛЕКЦІЙНО - ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ УААН 03.00.15 - Генетика Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Аналіз генетичного різноманіття та спадковості господарських ознак сортів різних типів озимого тритикале Крайнов Олег Олександрович ОДЕСА - 2003 Дисертація є рукописом Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України Науковий керівник кандидат біологічних наук, доцент, Корлюк Сергій Сергійович, ректор ОДАУ Офіційні опоненти: Стельмах Адольф Фомич - доктор біологічних наук, професор, академік УААН, головний науковий співробітник відділу генетики СГІ - НАЦ НАІС. Тритикале - експериментально створений новий ботанічний вид і перша сільськогосподарська культура, яка поєднує кращі ознаки вихідних батьківських форм (пшениці та жита): високий потенціал зерна й зеленої маси, зимостійкість та посухостійкість, комплексний імунітет до грибкових захворювань. У роботі поставлені наступні завдання: вивчення взаємодії “генотип ? середовище” для кількісних ознак; оцінка комбінаційної здатності сортів озимого тритикале; визначення генетичних параметрів і характеру успадкування кількісних ознак; вивчення генотипового варіювання і визначення коефіцієнтів кореляції кількісних ознак у колекції озимого тритикале; за допомогою шляхового аналізу встановлення відносного внеску у зернову продуктивність рослини окремих її елементів; визначення значення окремих ознак для селекції культури. Предметом дослідження: генетичний матеріал, а саме сорти і гібриди F1 озимого тритикале. генетичний тритикале продуктивність Наукова новизна отриманих результатів. Результати досліджень були викладені на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми сучасного села в умовах ринкових відносин” (Одеса, 1999 р.), Міжнародній конференції з генетики і молекулярної біології для студентів і молодих учених присвяченої 100-річчю генетики (Львів, 2000 р.), Міждержавній науково-практичній конференції “Стан і перспективи кормовиробництва на сучасному етапі” (Одеса, 2000 р.), Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених - аграріїв “Агроекологія, як основа стабільності сільського господарства”, (Харків, 2000 р.) та на двох міжнародних генетичних конференціях у Московській сільськогосподарській академії ім. К.А. Тімірязєва (2001, 2002 рр.) і на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського державного аграрного університету (Одеса, 1998 - 2002 рр.). Трофімова ОДАУ (Овідіопольський район, Одеської обл.), ґрунти якого є важкосуглинковий чорнозем південний. 1997 - 1998 та 1998 - 1999 роки за умовами вегетації суттєво відрізнялись за кількістю опадів, більш ніж на 100 мм, а оскільки в зоні проведення дослідів лімітуючим фактором є волога, то 1999 рік був більш сприятливим порівнянно з 1998 роком, що знайшло відображення в експресії вивчаємих ознак. Матеріалом для досліджень було використано 9 сортів озимого гексаплоїдного тритикале: Зеніт одеський, Простір, АДМ 8, АД 3/5, Інгул 93, Велетень, АД 810/94 і Фламінго та 36 гібридів F1, отриманих від прямих схрещувань за напівдіалельною схемою , де р - кількість батьківських форм. Так, сорти Зеніт одеський, Простір та Велетень створені у Селекційно-генетичному інституті УААН (м. Одеса), Інгул 93, АД 810/94 та Фламінго створені на кафедрі селекції, генетики та захисту рослин ОДАУ, сорт АДМ 8 - у Миронівському інституті пшениць ім. В.М. Ремесла, АД 3/5 - в НДІ рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН (Харків), та Гермес - НДІСГ Центральних районів нечорноземної зони (Росія). ЗКЗ та СКЗ визначали за методом Griffing-2 (1956), а генетичні параметри за методом Jinks та Hayman (1953). Одержані експериментальні дані обробляли на ПЕОМ за програмами, складеними В.П. Герасименком.