Аналіз ефективності формування і використання місцевих бюджетів - Курсовая работа

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи місцевих бюджетів 1.1 Поняття та характеристика місцевих бюджетів 1.2 Принципи та шляхи формування та використання місцевих бюджетів Розділ 2. Шляхи вдосконалення формування та використання місцевих бюджетів 3.1 Проблеми формування і використання місцевих бюджетів 3.2 Реформа міжбюджетних відносин Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Актуальність теми. Ефективність структурних перетворень в економіці України, її конкурентоспроможність на світовому ринку значною мірою залежать від рівня розвитку і стабільності функціонування соціальної сфери. Це вимагає відповідної фінансової підтримки, наявності ефективної системи інвестиційного забезпечення реалізації пріоритетних напрямків соціального розвитку як на рівні країни в цілому, так і на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць (АТО). Роль бюджетних ресурсів взагалі та коштів місцевих бюджетів розвитку зокрема у фінансуванні соціальних перетворень стає сьогодні визначальною, оскільки вони відповідно до бюджетного устрою України мають цільове призначення - інвестиційне забезпечення виробничої та невиробничої сфер, реалізація програм соціально-економічного розвитку відповідної території. В Україні створено систему місцевого самоврядування, що визначена Конституцією України і Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Принципи бюджетної системи України, її структура, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин, відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені Бюджетним кодексом України від 21 червня 2001 р., що набув чинності в повному обсязі 1 січня 2002 р. Пізніше, 1 січня 2004 р. набув чинності Господарський кодекс України, який врегулював господарські відносини. Приймаючи кодекс, парламент намагався забезпечити зростання ділової активності суб’єктів підприємницької діяльності і головним чином затвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України. Позитивною рисою Бюджетного кодексу, який прийнято у 2001 р., є чітке розмежування дохідних джерел між ланками бюджетної системи. Це закріплені за місцевим бюджетом податки і збори, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, і доходи, які не враховуються при визначенні таких трансфертів. Бюджетним кодексом України передбачено принцип розподілу доходів, які спрямовуються до органів місцевого самоврядування на фінансування делегованих державою та власних повноважень. Ці та інші питання, особливо теоретичні основи бюджетного забезпечення інвестиційних заходів у соціальній сфері ґрунтовно досліджують такі зарубіжні вчені, як: А. Вагнер, Дж. Вінн, Х. Герсдорф, П. Друкер, Л. Ерхард, А. Мюллер-Армак, М. Рашид, Л. Томпсон та ін.; російські дослідники: М. Гончарова, С. Єфімова, Д. Саблин, Л. Тишкина, О. Фригін та ін. Представники вітчизняних шкіл: О. Близнюк, Т. Бондарчук, О. Бутенко, Т. Бутурлакіна, Т. Гринько, А. Зюнькін, Л. Калашнікова, І. Карпухно, П. Качур, Л. Коваленко, С. Ковальчук, В. Кравченко, І. Луніна, Г. Машко, С. Міщенко, С. Науменкова, А. Нечай, Г. Придатко, І. Сазонець, В. Стоян, І. Федів, Е. Фишко, Т. Черничко по-різному бачать перспективи розвитку місцевих фінансів в Україні. Місцеві бюджети трактуються з трьох точок зору: як економічна категорія - „сукупність економічних відносин, які сприяють територіальному перерозподілу національного доходу країни та забезпечують створення фінансової бази місцевих рад”; за матеріальним змістом - як „грошові фонди”, а з позиції їх прояву - як „фінансовий план, яким керуються у своїй діяльності органи державної влади та управління. Отже, місцевий бюджет - це фонд грошових кош­тів органів місцевого самоврядування, який формується у результаті перерозподілу ВВП за рахунок мобілізації частини фінансових ресурсів території, над­ходження коштів з бюджетів вищого рівня та з Державного бюджету України, і використовується для фінансування власних та делегованих повноважень.