І. Франко – дослідник польської літератури. Виникнення романтизму в літературі і якобінства в політиці з точки зору Франка. Критика декадентства у польській літературі. Ю. Словацький очима каменяра. Українська школа романтиків в польській літературі.
При низкой оригинальности работы "Аналіз дослідницької роботи І. Франка та оцінка її значення для польської та української літератури", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Юліуш Словацький очима каменяра Розділ ІІІ. Українська школа романтиків в польській літературі Висновки Список використаних джерел Вступ Франко був видатним популяризатором польської літератури серед української громади. Приділяючи велику увагу добрим польсько-українським взаємозв’язкам, він водночас твердо обстоював українську перспективу, як вона йому бачилася, нехай то буде дослідження старої польської літератури про Хмельниччину, критика поезії Залеського, роману Сенкевича «Ogniem i mieczem» чи «політичної філософії Міцкевича», яким він узагалі захоплювався і якого інтенсивно перекладав. франко романтизм якобінство декадентство Актуальність теми дослідження Питання дослідження польської літератури Іваном Франком не нове і досліджується не вперше, проте деякі аспекти залишилися поза увагою або вимагають ще доповнень, уточнень і додаткових пошуків. Познайомившись з матеріалами, пов’язаними з діяльністю Івана Франка в галузі польської фольклористики, можемо відзначити важливу участь вченого у справі об’єднання наукових сил Польщі і України для вивчення фольклору та етнографії обох народів. Однак саме в цей час починає уже діяти і молодша генерація митців - Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Владислав Оркан і цілий ряд інших. Все більший і більший вплив мають на них революційно-визвольні ідеї і вони, тобто українсько - польське письменництво шукають нових форм і засобів їх вираження, зростає питома вага слова, збільшується роль контактів на всіх рівнях літературного розвитку. Але на цьому спільність і уривається і маємо, з одного боку, реалізм і демократизм творчості Реймонта, С. Жеромського і В. Оркана, дещо затуманений громадський філософізм К. Тетмайєра і С. Виспянського, активний гуманізм Т. Отже, кінець ХІХ - початок ХХ ст. Полоністика Івана Франка, скажемо ширше - його участь в суспільно-політичному й культурному житті Польщі, плідно досліджується. Йому вдалося створити чітку і послідовну концепцію шляхів розвитку польської літератури ХІХ ст. і причин, які обумовили появу в ній нового героя, який пішов з народу. Остаточно І.Франко сформулював цю думку в статті “Тарас Шевченко”. Цей погляд митця гостро заперечував М.Т. Рильський в роботі “А. Міцкевич - великий польський поет [К., 1955] ”. Нарешті, і до поезії Марії Конопницької І. Франко звертається з цих же причин: “Конопницька, це передусім поетеса польського народу, чи, краще польського селянства.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
