Орієнтація системи освіти на дитячу особистість та її розвиток. Роль внутрішньокласної диференціації процесу навчання. Створення комфортних умов для самореалізації навчальних можливостей учнів. Основне призначення диференційованих завдань по математиці.
Аннотация к работе
РЕФЕРАТ Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді Одне з головних завдань, яке закладено в Державному стандарті початкової загальної освіти - це орієнтація системи освіти на дитячу особистість, її розвиток. Практика доводить, що особистісно-розвивальна спрямованість освіти неможлива без диференційованого навчання. Основна мета диференційованого навчання - забезпечити кожному учневі оптимальний характер пізнавальної діяльності в процесі навчальної роботи на кожному етапі уроку. У вітчизняній дидактиці принцип диференціації розроблявся ще за часів К.Д. Ушинського, який вважав, що розподіл класу на групи, з яких одна сильніша за іншу, не тільки не шкідливий, а й потрібний, якщо наставник уміє, працюючи з однією групою, дати іншим корисну самостійну вправу. Думку про необхідність диференційованого підходу до навчальної діяльності дітей не раз висловлював у своїх працях В. О. Сухомлинський: «До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання». На сучасному етапі зазначену проблему визнають актуальною О.Я. Савченко, М.В. Богданович, С.П. Логачевська.