Характеристика понять "читання", "текст", "реципієнт", "сприймання", "розуміння", "інтерпретація". Аналіз феномену сприймання літературного тексту, рецептивної естетики, аналітичної, герменевтичної традиції та їх переломлення у вітчизняних дослідженнях.
При низкой оригинальности работы "Аналітика сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА УДК 111.852 АНАЛІТИКА СПРИЙНЯТТЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ В УКРАЇНСЬКОМУ ЕСТЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ Спеціальність 09.00.08 - естетика АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук ЧАБАК Людмила Анатоліївна Київ - 2010 Дисертацією є рукопис. Захист дисертації відбудеться 18 листопада 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.28 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330. Художня література як один з видів мистецтва, що естетично відтворює життя за допомогою «красного» слова, завжди мала сугестивний вплив, спонукаючи до створення власних та сприймання «чужих» літературних дискурсів, а у сфері критики - й до їх усебічного теоретичного аналізу. Читач, сприймаючи «близький» йому текст, вбирає авторські ідеї, а переломлюючи їх через власну свідомість та інтерпретуючи твір з власної точки зору, вступає у процес співтворчості. Відтак, художня література не лише розкриває творчий потенціал автора, а й виступає естетичним чинником формування особистості читача. В Україні проблемі сприйняття літературного тексту, осмисленню природи художньої рецепції, розуміння твору так чи так приділяли увагу вітчизняні мислителі ще з часів Київської Русі. Серед окремих розробок - роботи сучасних авторів Н. Білоус, П. Білоуса, І. Бондаревської, К. Васильєвої, О. Демчука, М. Зубрицької, Н. Колошук, О. Лановенка, Н. Миропольської, В. Роменця, В. Харкуна, Р. Яремка, «феміністична критика» (Т. Гундорова, О. Забужко, Н. Зборовська, С. Павличко), з класиків - Б.-І. Антонича, О. Білецького, Д. Овсянико-Куликовського, О. Потебні, І. Франка, Д. Чижевського, що розкривають деякі сторони процесу сприймання літератури. Щоправда, у ІІ половині ХХ ст. здійснено низку спроб систематизації та естетико-літературознавчого вивчення читача-реципієнта тексту, аналізу взаємодії літератури і читацької аудиторії (роботи Г. Сивоконя, М. Ігнатенка, М. Зубрицької, Г. Соловій). Кожне з зазначених досліджень розкриває окремий аспект багатогранного процесу сприйняття літератури та стимулює до його цілісного естетичного переосмислення й аналітики, з позицій історико-естетичного підходу та сучасних методологій (аналітична традиція, герменевтика, «рецептивна естетика»).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
