Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовах господарювання. Комерційна ідея нового підприємства - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Вінницький національний технічний університет Кафедра ЕПОВ АМОРТИЗАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ курсова робота з дисципліни “Економіка і організація виробництва” Вінниця 2006 АНОТАЦІЯ В даній курсовій роботі розглянуто амортизаційну політику підприємства в ринкових умовах господарювання, створено та зареєстровано приватне підприємство, як юридичну особу, розроблено його статут, установчі документи, також розроблено комерційну ідею, зроблено розрахунок вартості інтелектуальної власності, визначено потребу в капіталі, необхідного для початку підприємницької діяльності, вибрано оптимальне місце розташування підприємства та розраховано основні види податків. Розрахунок вартості інтелектуальної власності, що виступає внеском до статутного фонду господарського товариства 5. Розрахунок основних видів податків, які повинен сплачувати суб’єкт бізнесу - юридична особа Висновки Література ВСТУП Однією з найважливіших сфер економічних відносин в державі є процес відтворення виробничого апарату. На шляху побудови ринкових відносин у нашій державі, поряд з формуванням ринку капіталу, цілеспрямованого регулювання потребує процес відтворення основних фондів, оскільки вони великою мірою визначають ефективність суспільного виробництва, темпи впровадження науково-технічного прогресу, зростання національного доходу і добробуту населення. Найважливішою умовою ефективного функціонування підприємств у ринковому середовищі є забезпечення принципу сомофінансування, який передбачає здійснення господарської та інвестиційної діяльності за рахунок власних джерел (амортизації та нерозподіленого прибутку). Серед джерел самофінансування амортизаційні відрахування посідають головне місце тому, що завдяки синхронності між кругооборотом основних фондів і формуванням амортизаційного фонду, меншій їх схильності до кон’юнктурних коливань, пов’язаних з результатом господарської діяльності, вони більшою мірою, ніж прибуток, можуть бути фінансовою базою сомостійності підприємств у відтворенні основних фондів. АМОРТИЗАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ До найбільш прогресивних змін, викликаних реформуванням бухгалтерського обліку, можна віднести право підприємств самостійно встановлювати порядок нарахування амортизації, обравши один із методів, запропонованих П(С)БО 7[1]. По-перше, в останні роки основна увага бухгалтерів прикута до податкового обліку: вимоги ст.8 Закону Про оподаткування прибутку підприємств цікавлять їх більше, ніж вимоги П(С)БО 7. Амортизація окремого обєкта основних фондів групи 1 здійснюється до досягнення балансовою вартістю такого обєкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого обєкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду. 7. Рисунок 1.1 - Нарахування амортизації основних засобів Нарахування амортизації основних засобів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнані цього обєкта активом, але не більше 20 років. , (1.6) , (1.7) де АВ - річна сума амортизації; Зв - залишкова вартість; На - норма амортизації; Т - термін корисного використання обєкта.[3] Сума амортизації останнього року корисного використання обєкта повинна бути такою, щоб його залишкова вартість на кінець останнього року експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості. Норми амортизації з розрахунку на квартал встановлені в таких розмірах: 1 група - 2%; 2 група - 10%; 3 група - 6%; 4 група -15%.[4] Отже, основним для цілей податкового обліку є поняття балансової вартості груп основних фондів, оскільки саме цей показник платник податку розраховує самостійно.