Статус цінностей в праві як міри свободи та справедливості. Використання поняття "цінність" у спеціальному правовому сенсі Кантом. Радикальний підхід неопозитивіста Г. Кельзена. Постановка й розробка проблем цінності права, ідей свободи і рівності людей.
Амбівалентне відношення до права як до цінності Як відомо, усі предмети, явища, які супроводжують існування людини у природі, суспільстві, та її діяльність можуть виступати як цінності, тобто оцінюватися з точки зору добра і зла, істини або неістини, краси або потворності, допустимого або забороненого, справедливого або несправедливого тощо. Статус цінностей в праві можуть придбати різні факти і явища матеріального та ідеального характеру: матеріальні предмети і блага, суспільні стосунки, людські вчинки, вольові феномени (мотиви, спонукання), ідеї, ідеали, цілі, соціальні інститути. Вони є правовими цінностями, оскільки лежать в основі права і правопорядку, виступають як ідеальне обґрунтування норм права, закріплюються й охороняються правовими нормами, складають мету права і його інститутів. Найкращим зразком марксистського підходу до аксіології права стала монографія болгарського вченого-юриста Н. Неновскі «Право й цінності» [5], в якій він приділив значну увагу проблемам оцінок, які у взаємодії з цінностями утворюють ціннісне відношення. На теперішній час, юридично-аксіологічним проблемам присвячені праці С. Алексеева, Н. Козлової, С. Корольова, О. Лукашкової, Л. Мамута, В. Матузова, В. Нерсесянц, І. Петрухіна, та інші, в яких розглядалась роль цінностей у праві взагалі та використовувався аксіологічний підхід при дослідженні конкретних юридичних проблем [8].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
