Медіація як один із способів цивілізованого вирішення корпоративних конфліктів. Методологічні засади її провадження у законодавстві України. Сучасні альтернативні методи вирішення спорів, умови їх ефективності. Недоліки та достоїнства примирення.
Альтернативні методи вирішення спорів. Вступ У сучасних ринкових умовах економіка України дедалі сильніше потерпає від корпоративних конфліктів, що часто переростають у корпоративні війни. Відповідно, все це супроводжуються порушенням норм законодавства, масовими порушеннями прав і законних інтересів групи акціонерів, що, своєю чергою, потребує захисту інтересів потерпілої сторони та цивілізованого вирішення спорів та конфліктів. Сьогодні, якщо сторони не можуть домовитися між собою, то починають шукати варіанти допомоги у вирішенні конфлікту. Питання, повязані з вирішенням корпоративних конфліктів, досліджували такі вітчизняні вчені-правознавці: Г.О. Аболонін, С.С. Алексєєв, В.П. Грибанов, Н.С. Кузнєцова, О.Я. Курбатов, С.Д. Могилевський, А.Я. Пилипенко, В.К. Попов, Ю.О. Тихомиров, О.С. Янкова та інші, а також науковці в галузі конфліктології: Г.В. Ложкін, Н.І. Повякель, М.В. Цюрупа та інші. 1. З упевненістю можна сказати, що в даний час вона набуває все більшої актуальності у звязку з розвитком у ряді країн альтернативних методів врегулювання спорів - посередництва (медіації), консіліаціі (процедура примирення), а також деяких, повязаних з ними. У літературі традиційно називаються переваги посередницької процедури перед судовим розглядом: ширші можливості для досягнення обопільно прийнятного результату (бачення конфлікту під всій гамі відтінків); конфіденційність процедури (відсутність можливості у третіх осіб знайомитися з обставинами конкретного спору - гарантія збереження комерційної або особистої таємниці); можливість зберегти ділові відносини з партнером, з яким виник конфлікт, одночасно збереження власного реноме в очах третіх осіб, не звертаючись до суду; економія грошових коштів (відсутність необхідності зі сплати державного мита за судові витрати). Вперше термін альтернативне вирішення спорів (російськомовна абревіатура «АРС») почав застосовуватися в США для позначення гнучких і неформальних процедур врегулювання конфліктів, які виникли на противагу складного та громіздкою офіційного правосуддя, стали його альтернативою. Усе третейське судочинство засноване на довірі сторін до конкретної людини, яка має гарну репутацію, спеціальну освіту і здатна зважено розсудити конфлікт.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
