Алелопатичні особливості Syringa Vulgaris l. - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І ГЕНЕТИКИ 03.00.12 - Фізіологія рослин Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Алелопатичні особливості Syringa Vulgaris l. Павлюченко Наталія Анатоліївна Київ - 2003 Дисертацією є рукопис Робота виконана у відділі алелопатії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Головко Ераст Анатолійович, Національний ботанічний сад ім. Адже фізіологічно активні речовини виділень рослин та продукти деструкції їх решток потрапляють у прикореневе середовище, накопичуються та певним чином виявляють алелопатичну дію. Відомо, що беззмінне культивування може призводити до алелопатичної грунтовтоми, яка викликає погіршення росту та розвитку рослин [Гродзинский, 1991; Мороз, 1990]. Однак комплексна алелопатична оцінка бузку в залежності від фаз розвитку, кількісного та якісного вмісту діючих речовин у рослині та ризосферному грунті, а також з урахуванням сортових особливостей не проводилася. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі: визначити алелопатичну активність різних органів, опаду та ризосферного грунту бузку звичайного протягом вегетаційного періоду; вивчити хімічну природу алелопатично активних речовин бузку звичайного; змоделювати процес розкладу рослинних решток бузку звичайного та з’ясувати вплив продуктів їх деструкції на алелопатичні, біохімічні властивості грунту; оцінити фізіологічний стан бузку звичайного при дії алелопатичного фактора; алелопатичний бузок вегетаційний прикореневий здійснити пошук алелопатичних прийомів регулювання прикореневого середовища бузку звичайного та дослідити їх вплив на формування адаптивних реакцій рослинного організму при алелопатичному стресі. Предмет дослідження - оцінка динаміки алелопатичної активності рослин і ризосферного грунту бузку звичайного, визначення вмісту фізіологічно активних речовин, що її обумовлюють, та вивчення толерантності рослинного організму до алелопатичного фактора. Вперше проведена комплексна алелопатична оцінка рослин та ризосферного грунту бузку звичайного (Syringa vulgaris) з урахуванням сортових особливостей. Виявлено, що алелопатична активність бузку та фітотоксичність ризосферного грунту обумовлені вмістом фенольних сполук, зокрема фенолкарбонових кислот. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ Цей розділ складається з трьох підрозділів, в яких наведено дані про напрямки досліджень в алелопатії, основні групи алелопатично активних сполук (зокрема фенольні речовини, амінокислоти, ефірні олії) та біологічні особливості бузку звичайного. ОБ’ЄКТИ, УМОВИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ Об’єктами досліджень були сіянці та сортові насадження (сорти Тарас Бульба, Мадам Лемуан, Мішель Бюхнер) бузку звичайного (Syringa vulgaris L.) колекції Національного ботанічного саду ім. Сумарну кількість фенольних речовин в рослинному матеріалі визначали з використанням реактиву Фоліна-Чокальте за [Александрова, Осипова, 1985], кількісний та якісний вміст вільних фенолкарбонових кислот (ФКК) - по [Мийдла, Халдре, Сависаар, 1975].