Головні ознаки стартової лихоманки. Загальне поняття про хвилювання, причини та природа його виникнення. Вправи, що дозволять заспокоїтись перед виступом. Головні засоби попередження "акторської лихоманки". Страх та хвилювання, спільне та відмінне.
Своїм прикладом він підтвердив найважливіший принцип: оратором може стати практично кожний, якщо не пошкодує для цього часу і праці. Оратор, готуючи свій виступ, щоб він був вдалим, яскравим, переконливим, докладає багато зусиль у попередній підготовці до нього. Алгоритм підготовки промови можна визначити так: вибір теми - формулювання мети - складання плану - збирання матеріалу - робота над конспектом - репетиція. Завершальним етапом ораторської дії є виголошення промови, і саме на цьому етапі великою перешкодою для оратора може стати надмірне хвилювання. Навіть у досвідченого оратора, британського міністра закордонних справ Антоні Ідена перед кожним виступом була стартова лихоманка.«Акторська лихоманка» - абсолютно нормальна проміжна стадія для будь-якого оратора-початківця. Досвід вчить, що вона повільно, але поступово слабшає у міру збільшення мовної практики. Важливими умовами попередження «акторської лихоманки» є: неперервна практика публічних виступів та накопичення досвіду; якісна підготовка до виступу. Важливим для оратора є вміння відрізняти страх, що паралізує свідомість і волю, від хвилювання та творчого підйому. Його проявом може бути різкий високий тон оратора, швидкий темп мовлення, порушення ритму тощо, що може бути неправильно сприйнято аудиторією та налаштувати її агресивно щодо промовця.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
«АКТОРСЬКА ЛИХОМАНКА» ОРАТОРА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вывод
«Акторська лихоманка» - абсолютно нормальна проміжна стадія для будь-якого оратора-початківця. Досвід вчить, що вона повільно, але поступово слабшає у міру збільшення мовної практики.
Важливими умовами попередження «акторської лихоманки» є: неперервна практика публічних виступів та накопичення досвіду; якісна підготовка до виступу. Видатний російський судовий оратор А.Ф. Коні зазначав, що розмір хвилювання обернено пропорційний витраченій на підготовку праці. Крім того, перші виступи оратора повинні проходити в невеликій, добре знайомій аудиторії . Тільки після закріплення навичок виголошення промови можна переходити до великої й незнайомої аудиторії.
Важливим для оратора є вміння відрізняти страх, що паралізує свідомість і волю, від хвилювання та творчого підйому. Іноді звичайне хвилювання може бути навіть корисним для нього. Стрес є небезпечним як для оратора так і для слухачів. Його проявом може бути різкий високий тон оратора, швидкий темп мовлення, порушення ритму тощо, що може бути неправильно сприйнято аудиторією та налаштувати її агресивно щодо промовця.
Готуючи виступ, оратор повинен налаштувати себе й морально, і фізично на зустріч з аудиторією. Перед виступом бажано відпочити, побути наодинці, прогулятись. Обміркувати найголовніші місця у промові, промовити їх уголос. Спробувати відкинути все, що не стосується майбутнього виступу, і цілком переключитись на промову.
Список литературы
1. М. Гаспарова, В. Борухович «Ораторське мистецтво древньої Греції», Москва, «Художня література», 1985 р.
