Агротехнологічні основи формування продуктивності сучасних сортів ярого ячменю в північній підзоні Степу України - Автореферат

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УДК 633.16 : 631.5 : 631.8 АГРОТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ СОРТІВ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ В ПІВНІЧНІЙ ПІДЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ 06.01.09 - рослинництво Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Синицький Максим Петрович Дніпропетровськ - 2006 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Інституті зернового господарства Української академії аграрних наук Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, МУСАТОВ АНАТОЛІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії технології вирощування ранніх зернових і бобових культур Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, ХРАМЦОВ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри рослинництва кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, РОМАНЕНКО ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ, Запорізька державна сільськогосподарська дослідна станція, завідувач відділу рослинництва Провідна установа: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва Української академії аграрних наук, м. Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню і оптимізації технологічних заходів по вирощуванню сучасних сортів ячменю, поглибленому вивченню впливу факторів довкілля і технологічних заходів на їх ріст, розвиток та рівень зернової продуктивності. Виявлена реакція сортів ячменю на строки сівби і встановлена оптимальна глибина загортання насіння. Вивчена дія на ріст, розвиток і формування зернової продуктивності рослин інокуляції насіння мікробіологічними препаратами. Рукопись. сівба ячмінь зерновий сорт Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство, Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2006. Выявлено, что наиболее стабильным эффектом на протяжении исследований (2001-2003 гг.) обладал препарат стимулирующего действия эмистим С. Приведены убедительные результаты применения инокулянтов типа КЛ-9 и АДГ и показано, что при улучшении условий питания еффективность практически всех микробиологических препаратов значительно снижалась. Виявлено, що рослини ячменю сортів Донецький 14 і Фенікс при оптимальних умовах зволоження і застосуванні добрив спроможні утворювати 4-х ярусну кореневу систему. Виробничу перевірку на Ерастівській дослідній станції ІЗГ УААН на площі 80 га проходила удосконалена біологізована технологія вирощування ячменю ярого сорту Галактик із такими елементами: інкрустація насіння перед сівбою регулятором росту емістим С (5 мл/т) і мікробіологічним препаратом (азотфіксуючої дії) КЛ-9 (0,455 л/т); внесення під час сівби мінеральних добрив (N10P10K10, N30P30K30); обприскування рослин у фазі кущення регулятором росту емістим С (10 мл/га). При застосуванні вказаної технології отримано достовірний приріст врожайності зерна: на фоні N10P10K10 - 0,56 т/га, на фоні N30P30K30 - 0,78 т/га, порівняно з контролем. Основні положення і результати досліджень доповідались та обговорювались на засіданнях науково-методичної ради Інституту зернового господарства УААН (2000-2004 рр.), координаційній нараді науково-методичного центру з проблем зернового господарства України (Дніпропетровськ, 2001 р.), Всеукраїнській науково-технічній конференції молодих вчених і спеціалістів „Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення” (Дніпропетровськ, 2002 р.), науково-практичному семінарі по вирощуванню зернових колосових культур в Дніпропетровській області (2002-2004 рр.), на конференції „Корми і кормовиробництво”, присвяченій 30-річчю Інституту кормів УААН (Вінниця, 2003 р.). Публікації. Обліки, спостереження та аналізи проводились згідно з такими методиками: - фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, облік густоти посіву, загального і продуктивного кущення та виживання рослин - за „Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур”; - морфоструктуру рослин визначали за методикою Ф. М. Куперман (1980); - наростання вегетативної і кореневої маси та накопичення сухої речовини за основними етапами органогенезу, визначали шляхом відбору рослинних проб в двох несуміжних повторністях із 0,33 п/м, в яких визначали сиру масу, вміст сухої речовини, морфологічні і структурні показники рослин; - вологість грунту - ваговим методом перед сівбою і в фази кущення, колосіння та збирання врожаю в контролі (без добрив) і на удобрених фонах; одночасно відбирались зразки грунту із шару 0-25, 25-40 см для виявлення вмісту рухомих форм азоту, фосфору і калію на контрастних варіантах удобрених фонів і на контрольних ділянках; - площу листкової поверхні визначали методом „висічок” за методикою А. А. Ничіпоровича; - лабораторну схожість насіння встановлювали відповідно до ДСТУ 2240-93, ДСТУ 4138-2002; - структуру врожаю визначали методом відбору пробних снопів, із двох несуміжних повторностей; - функціональну діяльність кореневої системи рослин визначали за