Агротехногенні зміни ґрунтів Сокальського пасма під впливом інтенсивного сільськогосподарського використання, активізація водної ерозії та розвитку ряду деградаційних процесів. Рекомендації щодо оптимізації і шляхи регулювання деяких негативних процесів.
Львівський національний університет імені Івана Франка Пшевлоцький Микола Іванович Індекс УДК 631.48 (477.83) Агротехногенна трансформація ґрунтів Сокальського пасма 11.00.05 - біогеографія і географія ґрунтів Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук Львів - 2001 Загальна характеристика роботи Актуальність теми. Проблема вивчення змін властивостей ґрунтів при їх освоєнні і сільськогосподарському використанні, діагностика їх культурного стану і розробка найбільш ефективних методів окультурення відносяться до числа найважливіших задач сучасного ґрунтознавства і суміжних сільськогосподарських наук. Широкомасштабне застосування сільськогосподарської техніки і ґрунтооброблювальних агрегатів у останні десятиліття призвело до інтенсифікації антропогенного впливу на ґрунтовий покрив. В зв’язку з цим особливої актуальності набуває дослідження антропогенних впливів на ґрунт і пов’язаного з ними розвитку деградаційних процесів. Об’єкт досліджень - модальні сірі й темно-сірі опідзолені ґрунти, сформовані на лесоподібних суглинках у межах Сокальського пасма. Наукова новизна одержаних результатів: - встановлено, що внаслідок агротехногенної трансформації найбільші зміни відбулися в гумусових горизонтах ґрунтів, зокрема, збільшилась їх потужність при збереженні генетичних ознак, намітились передумови тренду в сторону темно-сірих і чорноземів опідзолених; - встановлено, що сільськогосподарське освоєння призвело до погіршення фізичних властивостей ґрунтів; - встановлено, що внаслідок агротехногенної трансформації покращився гумусний стан ґрунтів; - проведено дослідження ерозійної деградації ґрунтів, складено карти деградованості ґрунтів; - рекомендовано ступінь еродованості ґрунтів визначати за нижньою межею ілювіального горизонту; - вперше для досліджуваної території встановлені стійкі негативні процеси антропогенного чи природного характеру, які зумовили погіршення продуктивних та екологовідтворюючих функцій ґрунтового покриву. За останні декілька десятиліть агрогенній еволюції ґрунтів різних типів присвячені праці І.Ф. Гаркуші, Н.Л. Благовідова, Ф.І. Левіна, В.А. Ковди, А.А. Короткова, Б.Н. Нікітіна, П.Г. Адеріхіна, О.М. Грінченка, Г.Я. Чесняка, Б.П. Ахтирцева, А.С. Щетініної, В.Д. Мухи, Ф.І. Козловського, В.О. Таргульяна, В.К. Перстрякова, Ю.Г. Чендєва, Л.С. Шугалея, С.П. Позняка, В.Д. Тонконогова, М.А. Винокурова, А.В. Колоскової та ін. Із зростанням ступеня еродованості межа горизонтів Іе та Ір підвищується з 67.2 см у сірих і 80.3 см у темно-сірих опідзолених незмитих ґрунтів до 43.1-44.3 см у сильноеродованих (табл.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
