Дослідження технологій рільництва, поширених на хорі Ольвії в VI-III ст. до н.е. Аналіз інформації археології, етнографії й визначення можливості впровадження в ольвійському сільському господарстві агротехнологій, прогресивніших, ніж це вважалось дотепер.
АГРОТЕХНІКА ОЛЬВІЙСЬКОГО РІЛЬНИЦТВА. ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ Олександр Одрін Інститут історії України НАН України Україна, 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4 e-mail: olodrin@ukr.net Історія сільського господарства Ольвії загалом, і рільництва зокрема, не одразу опинилась у центрі зацікавлень дослідників. Другою обставиною було суттєве розширення бази археологічних даних: як про кількість аграрних поселень ольвійської хори та загальну площу останньої, так і про склад сільськогосподарських культур, які вирощувались на цих поселеннях та про видовий і порідний склад місцевої худоби [1]. Очевидно, тут дослідники рухались цілком у річищі ідей М. Фінлі та його послідовників які, оперуючи головним чином даними писемних джерел, твердили про загалом невисокий рівень розвитку античної економіки загалом та її сільськогосподарської економіки зокрема1. Адже цей поліс територіально був віддаленим від основних економічних центрів грецького світу - у Малій Азії, на Балканах, а тим більше - у Південній Італії та Сицилії. Так, свого часу відомий археозоолог О.П. Журавльов прослідкував процес різкого збільшення розмірів ольвійської великої рогатої худоби класичної доби порівняно з худобою доби архаїки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
