Агробіоценотичне обгрунтування інтегрованого захисту плодових розсадників від основних шкідників зерняткових культур у Лісостепу України - Автореферат

бесплатно 0
4.5 259
Розробка інтегрованого управління чисельністю шкідників розсадника зерняткових культур з урахуванням явищ та закономірностей, що відбуваються з ентомокомплексом на біоценотичному і популяційному рівнях під дією змін технології вирощування культур.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук АГРОБІОЦЕНОТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАХИСТУ ПЛОДОВИХ РОЗСАДНИКІВ ВІД ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ ЗЕРНЯТКОВИХ КУЛЬТУР У ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ЯНОВСЬКИЙ ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ УДК 634.11:663.293:663.1:653 16.00.10 - ентомологія Київ - 2003 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України і Мліївському інституті садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН Наукові консультанти - доктор біологічних наук, професор ПОКОЗІЙ Йосип Трохимович, Національний аграрний університет, професор кафедри хімічного захисту рослин доктор сільськогосподарських наук, професор, член-корес-пондент УААН ХОМЕНКО Іван Іванович, Мліївський інститут садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН, директор інституту Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ТРИБЕЛЬ Станіслав Олександрович, Інститут захисту рослин УААН, пенсіонер; доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ТЕРТИШНИЙ Олександр Степанович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри зоології і дарвінізму; доктор сільськогосподарських наук, професор, академік КАН СЛАВГОРОДСЬКА-КУРПІЄВА Лідія Єпіфанівна, Кримський державний агротехнологічний університет, завідувач кафедри захисту рослин. 46% загальної площі яблуні і груші, виробляється 26-30% садівничої продукції. Досвід і практика свідчать, що такі особливості вирощування плодових насаджень як продуктивність, стійкість до несприятливих зовнішніх умов і, в першу чергу, до основних шкідників і хвороб, збільшення щільності висаджених дерев (1,0-3 тис. шт./га і більше), скорочення до мінімуму передплодоносного періоду, низькорослість, скороплідність та високі товарні якості плодів залежать від того, якої якості садивний матеріал використовується для закладання цих насаджень (Воєводін, 2001). Зараз в Україні, в зв’язку з створенням інтенсивних технологій виробництва плодової продукції, відбуваються значні зміни в розсадництві: поряд з традиційним отриманням саджанців способом зеленого вічкування більше половини їх одержують на основі зимового щеплення і контейнерним способом, поліпшується асортимент підщепного і прищепного матеріалів, що потребує удосконалення стратегії захисту насаджень у маточних живцевих і насінних садах та полях розсадників від основних шкідників і хвороб. Особливе занепокоєння викликає каліфорнійська щитівка, яка виявлена на 18% площ плодових садів та 55,2% площ розсадників в Україні (Клечковський, Глушкова, 2000). У діючому нині Переліку пестицидів … хімічні сполуки проти личинок цього шкідника відсутні. Спостерігається збільшення шкодочинності озимої совки і нових для плодового розсадника видів з підряду цикадових. Для цього потрібно було вирішувати такі основні завдання: - вивчення: трофічних зв’язків основних шкідників груші і яблуні в розсадниках; шкодочинності комах і кліщів-фітофагів плодового розсадника та стійкості до них основних сортів яблуні і груші; господарського значення і особливостей біології основних шкідливих об’єктів груші і яблуні в розсадниках у сучасних умовах та якісних змін ентомо- і акарифагів на біоценотичному та популяційному рівнях; сезонної та багаторічної динаміки чисельності шкідників і корисних видів у розсаднику зерняткових культур; сучасного видового різноманіття та чисельності ентомо- і акарифагів розсадників яблуні і груші; основних елементів інтегрованого захисту розсадників зерняткових культур від шкідників; -перевірку і визначення: екологічно виправданих ЕПШ основних шкідників у розсадниках яблуні і груші; рівнів ефективності зоофагів, норм витрати зареєстрованих і нових пестицидів, оцінки економічної ефективності сучасних систем захисту насаджень яблуні і груші від шкідників в розсадниках. Вперше встановлено, що: просторова ізоляція полів розсадника від осередків каліфорнійської щитівки повинна складати не менше 1000 м; температура повітря нижче -20°С, яка утримується 10-12 днів і більше, знижує чисельність каліфорнійської щитівки і червоного плодового кліща на 98-99% і 86-92% відповідно, що виключає потребу ранньовесняної обробки ДНОКом; в умовах регіону в передостанньому поколінні зеленої яблуневої попелиці (середина серпня) серед імаго з’являються до 20% крилатих особин. Розроблений Спосіб боротьби з грунтовими шкідниками при посадці саджанців (патент 48271, Україна) на основі обробки кореневої системи підщеп і саджанців робочою рідиною промету 400, 40% м.с. і гаучо, 70% з.п. проти личинок західного травневого хруща. Обгрунтована доцільність застосування системних інсектицидів промет 400, 40% м.с., круізер, 35% т.к.с. і гаучо, 70% з.п. проти грунтових і надземних шкідників з урахуванням їх біологічних особливостей способом токсикації насіння яблуні і груші перед висівом у грунт; препарату Аквагель-1 садова (з додаванням 4% амонійної солі ДНОКу) проти комплексу шкідників у маточних живцевих і насінних насадженнях навесні і саджанців у прикопці восени; ефективність за

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?