Агробіологічне обґрунтування інтегрованого захисту ягідних насаджень від шкідників у північно-західному Лісостепу і Поліссі України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ На правах рукопису ГАДЗАЛО ЯРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ УДК 632.931/935 : 634.7(477.4) АГРОБІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАХИСТУ ЯГІДНИХ НАСАДЖЕНЬ ВІД ШКІДНИКІВ У ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ 03.00.09 - ентомологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук КИЇВ - 1999 Дисертацією є рукопис. Автореферат розісланий “12” червня 1999 р. Учений секретар канд. біол. наук., доцент спеціалізованої вченої ради Менджул В.І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Ягідні культури вирощують в Україні на площі близько 30 тис. га, у тому числі: суниця - 11,0 тис. га, чорна смородина і порічки - 4,5 тис. га, малина - 3,5 - 4 і агрус - 3,5 тис. га. Для реалізації програми збільшення виробництва ягідної продукції в КСП, відкритих акціонерних товариствах, у підсобних і фермерських господарствах, індивідуальних та колективних садах необхідно підвищити інтенсифікацію виробництва в галузі на підставі впровадження нових технологій з використанням здорового високопродуктивного садивного матеріалу, системи удобрення, зрошення, обробітку грунту, заходів захисту від комплексу небезпечних шкідливих організмів. Плоди чорної смородини за вмістом вітаміну С і Р - активних речовин займають одне з перших місць. Цінні також ягоди смородини золотистої, суниці та агрусу, в яких містяться легкозасвоювані цукри, кислоти, вітаміни. Ягоди малини в середньому містять білків - 0,8%, цукрів - 8 - 10, органічних кислот - 1,7%, заліза - 0,9 мг/100 г, вітамінів: А - 0,3 мг/100 г, С - 30 - 75, В - 0,01, В2 - 0,07, РР - 0,03 мг/100 г (Бурмістров, 1985). Серед інших культур малина виділяється високим вмістом заліза, а також іншого гематогенного елемента - міді (у 2 - 3 рази більше, ніж у чорній смородині). Але середня врожайність ягідників невисока. Однією з основних, а в ряді випадків головною причиною низької продуктивності рослин, є незадовільний догляд за існуючими насадженнями, низький рівень агротехніки та відсутність надійного екологічно безпечного захисту ягідників від шкідників та хвороб. Традиційний хімічний захист, який довгий час застосовується в окремих агроценозах, у тому числі і в ягідних, призводить до короткочасного ефекту, пов’язаного із зменшенням чисельності і шкідливості фітофагів. Одночасно з цим спостерігається тенденція зростання кількості окремих їх груп при застосуванні пестицидів у значних обсягах. Наша робота присвячена аналізу сучасного фітосанітарного стану основних ягідних культур, уточненню біологічних особливостей, вивченню динаміки корисних і шкідливих видів комах, визначенню рівнів економічних порогів шкідливості (ЕПШ), комплексних економічних порогів шкідливості (КЕПШ) і рівнів ефективності зоофагів (РЕЗ), що лягло в основу розробки екологічно й економічно обгрунтованої системи інтегрованого захисту ягідних насаджень в Україні. Розкриття взаємозв’язків між фіто- та ентомофагами, вдосконалення методів регулювання чисельності шкідливих комах з використанням елементів інтегрованого захисту в агробіоценозах ягідних насаджень, визначають направленість і актуальність даних досліджень, результати яких особливо важливі для тієї частини України, де ягідництво добре розвинене, а системи захисту ягідних культур потребують доопрацювання. У літературі є багато відомостей про видовий склад шкідників ягідників в окремих регіонах і про заходи захисту культур, але праць з узагальненням опублікованих матеріалів немає. Показані шляхи зниження пестицидного навантаження з урахуванням економічного порогу шкідливості (ЕПШ) та рівнів ефективності зоофагів. Визначений видовий склад найбільш розповсюджених груп шкідників ягідних рослин, встановлені вогнища їх розмноження і рівень шкідливості видів на малині та чорній смородині. Звернуто увагу на тісний зв?язок агротехнічних заходів з розмноженням шкідливих організмів у ягідних агроценозах (Дядечко, 1978, 1995; Павлов, 1976; Фадєєв, 1979; Tette , 1989 та ін.). За нашими спостереженнями, в культурах чорної смородини КСП “Тарас Шевченко” Львівської області після п’яти років регулярних обробок пестицидами заселеність пагонів личинками златки і склівки зросла до 65-80 %, а шкодочинність брунькового смородинового кліща стала причиною загибелі окремих насаджень смородини. Значно збільшилась чисельність листокруток, які зимують у стадії гусениць. Річна сума опадів у Поліссі становить 580-620 мм , у Лісостепу вона зменшується до 600 мм на заході і до 430-480 мм у східній частині. Ягідники пошкоджуються понад 380 видами комах, кліщів, нематод, у числі яких 39 видів найбільш небезпечних (Антонюк, 1989). З числа багатоїдних шкідників найбільш шкідливими є личинки хрущів, особливо в перший рік після посадки, виноградно-плодовий слоник, бруньковий довгоносик, розанна , смородинова та інші види листокруток, звичайний павутинний кліщ, які трофічно тісно пов?язані з різними деревними чагарниковими і плодовими породами, що відомо з літературних джерел (Антонюк, Гадзало, 1999).