Агресивна поведінка як механізм соціально-психологічної адаптації. Вплив агресивної поведінки в системі комунікації "мати – дитина" на рівень дезадаптованості школярів. Корекція агресії як спосіб подолання соціально-психологічної дезадаптованості дитини.
При низкой оригинальности работы "Агресія в системі комунікації "мати – дитина" як фактор соціальної дезадаптованості молодших школярів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ ІСАЄНКО Ольга Сергіївна УДК 159.9.316.6 АГРЕСІЯ В СИСТЕМІ КОМУНІКАЦІЇ «МАТИ - ДИТИНА» ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТОВАНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 19.00.05 - Соціальна психологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ - 2007р. Дисертацією є рукопис Роботу виконано в Інституті соціальної та політичної психології АПН України. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент Власова Олена Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, в.о. завідувача кафедри соціальної психології; кандидат психологічних наук, доцент Тіхонова Марина Іванівна, Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедри філософії та соціології освіти. Дослідження шкільної дезадаптації, починаючи з середини 90-х років минулого століття, вирізняються соціально-психологічною спрямованістю. Причини таких порушень слід шукати на ранніх етапах дитячого розвитку, насамперед у ранніх взаєминах дитини з матірю як основи для всіх наступних соціальних контактів. Виникненню й розвитку агресії в системі комунікації матері та дитини в контексті відокремлення дитини від матері та формування у неї власних психологічних границь присвячені дослідження багатьох психоаналітиків. Отже, важливим показником розвитку дитячого его є прояв і нейтралізація агресії у парі “мати - дитина” (М. Кляйн, Д. Віннікотт, Дж. Боулбі, М. Эйнсворт, М.Малер, К. Г. Юнг та ін.). Її можна розв’язати в рамках сучасної етологічної моделі, що передбачає високий рівень рефлексії в процесі реєстрації структури й динаміки невербальної агресивної поведінки. Найбільший інтерес при цьому становить реєстрація агресивно-попереджувальних елементів як найменш доступних для усвідомлення і найбільш інформативних (за внеском) у регуляції повсякденних соціальних групових процесів, повязаних з територією та ієрархією (М.О. Дерягіна, М.Л. Бутовська, О.В. Хренніков, В.П. Самохвалов). Обєкт дослідження: агресія як механізм соціально-психологічної адаптації. За основу було обрано глосарій агресивної поведінки людини, верифікований О. В. Хренніковим і доповнений низкою елементів при розробленні структури дослідження та в процесі аналізу результатів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
