Аграрна політика російського царату на правобережній Україні у 1793–1861 рр.: зміни у землеволодінні і землекористуванні - Автореферат

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Спеціальність 07.00.01 - Історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Аграрна політика російського царату на правобережній Україні у 1793-1861 рр.: зміни у землеволодінні і землекористуванні Брославський Володимир Любомирович Черкаси - 2007 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі історії України Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Бармак Микола Валентинович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри історії України Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Каденюк Олександр Степанович, Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри історії, соціології і політології кандидат історичних наук, доцент Литвинова Тетяна Федорівна, Дніпропетровський національний університет, доцент кафедри історії України Захист відбудеться “26” грудня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, кім. 211. Ці процеси актуалізували дослідження впливу державної політики на зміни у землеволодінні та землекористуванні. У зв’язку з цим на особливу увагу дослідників заслуговує період 1793-1861 рр., протягом якого в соціально-економічному житті Правобережної України відбувалися динамічні зміни, викликані приєднанням регіону до складу Російської імперії. Важливість обраної нами для вивчення теми зумовлена недослідженістю багатьох її аспектів у сучасній історичній науці, розбіжностями в оцінці аграрної політики царату на Правобережній Україні українськими, польськими та російськими дослідниками. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань: з’ясувати стан наукової розробки теми, рівень і повноту забезпечення її джерельної бази; розкрити динаміку змін у землеволодінні та землекористуванні окресленого регіону впродовж 1793-1861 рр.; визначити особливості переходу земельної власності від шляхти і католицької та уніатської церков у власність держави та проросійського дворянства; виявити вплив польських антиросійських виступів на аграрну політику царату; вивчити діяльність державного апарату, спрямовану на посилення проросійського впливу в регіоні; проаналізувати наслідки аграрної політики російського царату на Правобережжі. Лише польське повстання 1830-1831 рр. спричинило масову секуляризацію церковного майна та переведення духовенства на грошове утримання; встановлено, що політика царського уряду стосовно селянського землекористування на Правобережній Україні в 1793-1861 рр. полягала у використанні українських селян у якості противаги польському елементу. ХІХ ст. Результати дослідження пройшли апробацію на звітних наукових конференціях цього ВНЗ, на І Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених Проблеми і перспективи наук в умовах глобалізації (Тернопіль, 2005), Всеукраїнській науковій конференції Українська історична біографістика: забуте і невідоме (Тернопіль, 2005), V Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 130-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, 2005), ІІ Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених Проблеми і перспективи наук в умовах глобалізації (Тернопіль, 2006). Публікації. Одним із перших сучасних дослідників аграрної історії став С. Борисевич, який у своїй дисертації зробив висновок, що лише повстання 1830-1831 рр. змусило російський уряд застосувати більш радикальні заходи стосовно шляхетського та церковного землеволодіння.