Економічні передумови проведення аграрної реформи. Основні напрями польської урядової аграрної політики, шляхи та методи її реалізації у процесі реформування аграрного устрою у 1921-1939 рр. та її наслідки для соціально-економічного розвитку країни.
ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Передумови аграрної політики Другої Речі Посполитої Розділ 2. Основні напрями аграрної політики Польської держави та їх реалізації 2.1 Реформування системи землеволодіння. Соціально-економічні наслідки польської аграрної політики Висновки Джерела та література річ посполита аграрна реформа ВСТУП Восени 1918 року утворилась Друга Річ Посполита. Для цього Польським урядом було проведено ряд реформ, що значно сприяло досягненню поставлених завдань. Об’єктивний аналіз історичного досвіду польського народу дає можливість швидше вирішити непрості проблеми сьогодення та визначити життєво важливі як для Польської, так і для Української держав орієнтири в майбутньому. Дослідження у бакалаврській роботі стосується 1921-1939 років, періоду обмеженого двома світовими війнами. Одна із основних причин накопичення кризових явищ у економіці України - відсутність науково обґрунтованої, економічно виваженої та соціально орієнтованої концепції економічної політики на сучасному етапі та на перспективу. Ця політика була спрямована на реформування аграрного устрою і призвела до певних зрушень на селі. Формування земельного ринку, створення умов для виникнення самостійних господарств різних типів і величини, раціоналізація землеустрою сприяли піднесенню загальної продуктивності сільськогосподарського виробництва, розвитку товарно-грошових відносин, активізації кооперативного руху. В цих роботах знайшли відображення лише окремі напрями економічної політики, а саме аграрної реформи (парцеляція та осадництво), випущено з уваги значний пласт фактичного матеріалу, що дав би змогу більш детально проаналізувати основні аспекти соціально-економічних відносин в аграрному секторі. РОЗДІЛ 1 ПЕРЕДУМОВИ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ Аграрне питання у повоєнній Польщі постало не раптово, воно назрівало на польських землях ще до їх об’єднання у складі відродженої Польської держави. Поміщицькі латифундії, з одного боку, і земельний дефіцит та розорення дрібних селянських господарств - з другого, залишки елементів феодального землекористування і напівфеодальної експлуатації свідчили про те, що у XX сторіччі ці землі увійшли з неврегульованою аграрною системою.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
