Аграрні перетворення у Криму в 20-ті роки. Встановлення на півострові радянської влади. Основні форми землекористування (кінець 1920-1926 рр.). Види державного земельного майна, за способом використання: виробничі господарства, ділянки держземзапасу.
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Бородін Сергій Васильович УДК 94 (477,75) 323.325 АГРАРНІ ВІДНОСИНИ У КРИМУ (1918-1926 рр.) 07.00.01 - Історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Запоріжжя - 2000 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі історії України і допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України (м. Сімферополь). Автореферат розісланий 04.12. 2000 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Тимченко С.М. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність проблеми. З 1927 р. в Криму докорінно змінилися основні принципи та заходи аграрної політики, які здійснювалися на основі “класового” державного свавілля. Для досягнення поставленої мети були визначені такі дослідницькі завдання: виявити в історичному контексті України 1918-1926 рр. суть і значення аграрних перетворень на півострові в той час; всебічно дослідити особливості аграрних відносин у Республіці Тавриді, Кримській Радянській Соціалістичній Республіці, Кримській Автономній Радянській Соціалістичній Республіці; провести системний аналіз реалізації радянських аграрних законів у Криму до підготовки до масової колективізації; діяльність у цьому напрямку місцевих державних органів; розглянути досягнення і труднощі здійснення тут аграрних перетворень, повязаних з наявністю у Криму автономії, місцевого законодавства, багатонаціонального складу населення, рільничого і спецкультурного районів господарювання; зясувати зміни у землеволодінні та землекористуванні, роль міжселищного і внутріселищного землевпорядження у перебудові аграрних відносин; особливості основних і допоміжних форм землекористування; вивчити вплив радянських аграрних перетворень на розвиток сільського господарства, на соціальні процеси на півострові; переосмислити існуючі в історіографії підходи до проблем аграрних відносин у Криму в 1918-1926 рр. та систематизувати джерельну базу їх вивчення. Дисертація є першим дослідженням узагальнюючого характеру, присвяченим аграрним відносинам у Криму в 1918-1926 рр.: виявлено основні етапи аграрних відносин та визначено їх особливості; з позиції сьогодення досліджені також деякі питання проблеми, які раніше істориками взагалі не розглядалися; оцінено характер, особливості та значення аграрних перетворень, здійснених у Криму на початку і в середині 20-х років, їх вплив на селянське господарство і на сільськогосподарське виробництво; характеризуються основні й допоміжні форми землекористування, яким до цього часу в історичній літературі не приділялася уваги. Народницько-есерівський напрямок (І. Майоров) в цілому позитивно оцінював передачу радянською владою земель нетрудового користування селянству, але рішуче виступав проти організації соціалістичних форм господарювання на селі. Третій період вивчення проблеми (друга половина 50-х - 80-ті роки) відрізнявся появою значної кількості публікацій з питань перебудови аграрних відносин у селі, які мали загальнодержавний характер (В.П. Данилов, Г.В. Шарапов, П.Н. Першін, В.О. Сидоров, В.В. Кабанов, Ю.А. Поляков).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы