Поняття і специфіка аграрних правовідносин, їх внутрішні і зовнішні види, системні властивості, взаємозв’язок з аграрним законодавством України. Характеристика їх структурних елементів – суб’єктів, об’єктів, змісту і підстав виникнення, зміни, припинення.
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО УДК 349.42 (477) АГРАРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ В УКРАЇНІ Спеціальність 12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук УРКЕВИЧ ВІТАЛІЙ ЮРІЙОВИЧ Харків - 2007 АНОТАЦІЯ Уркевич В.Ю. Аграрні правовідносини в Україні. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Визначено поняття “правовідносини”, “аграрні правовідносини”, “внутрішні аграрні правовідносини”, “зовнішні аграрні правовідносини”, наведено їх характерні риси й ознаки. Зокрема, йдеться про праці таких знаних учених, як Т.Є. Абова, Г.О. Аксеньонок, М.Г. Александров, С.С. Алексєєв, В.І. Андрейцев, Н.О. Багай, О.М. Батигіна, А.Л. Бейкун, А.І. Берлач, З.С. Бєляєва, А.І. Бобильов, А.Г. Бобкова, Ц.В. Боцян, Г.Ю. Бистров, О.М. Браніцький, С.М. Братусь, С.Ф. Василюк, М.Я. Ващишин, М.М. Веденін, О.В. Венедиктов, О.М. Вінник, Ю.О. Вовк, Я.З. Гаєцька-Колотило, О.В. Гафурова, Д.М. Генкін, А.П. Гетьман, Ю.І. Гревцов, В.К. Гуревський, Л.І. Дембо, О.В. Дзера, І.А. Дмитренко, М.С. Долинська, В.М. Єрмоленко, В.В. Жернаков, В.П. Жушман, А.М. Запорожець, А.М. Земко, С.Ю. Іванов, Н.В. Ільницька, В.Б. Ісаков, Ш.М. Ісмаїлов, П.І. Йосифів, О.С. Йоффе, І.Ф. Казьмін, І.І. Каракаш, Д.А. Керимов, С.Ф. Кечек’ян, Т.О. Коваленко, М.І. Козир, В.М. Корнієнко, Г.С. Корнієнко, П.Ф. Кулинич, В.І.Курило, Т.В.Курман, І.М.Кучеренко, В.І.Лебідь, Л.В.Лейба, В.К. Мамутов, С.І. Марченко, М.І. Матузов, О.Л. Мініна, А.М. Мірошниченко, О.В. Міцкевич, В.Л. Мунтян, А.А. Нацюк, В.В. Носік, І.В. Павлов, Е.І. Павлова, М.І. Палладіна, І.Ф. Панкратов, П.Д. Пилипенко, О.О. Погрібний, О.А. Поліводський, В.К. Попов, В.Ф. Попондопуло, Т.П. Проценко, О.П. Радчук, Ф.М. Раянов, О.А. Рускол, О.А. Самончик, З.Ф. Самчук, В.І. Семчик, І.О. Емпіричну основу дослідження склали аграрне, земельне, цивільне, господарське законодавство України, що регулює функціонування суспільних аграрних відносин, законодавство інших країн, практика застосування чинного законодавства при регламентуванні аграрних відносин. Об’єкт дослідження - врегульовані нормами права суспільні відносини у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки й реалізації. Предмет дослідження - теоретичні та практичні проблеми функціонування аграрних правовідносин, норми Конституції України та інших національних нормативно-правових актів, що унормовують суспільні аграрні відносини, практика їх застосування, відповідне аграрне законодавство зарубіжних країн, теоретичні наукові підходи, доктринальні ідеї щодо аграрних правовідносин. Порівняльно-правовий метод використано для співставлення окремих положень законодавства України із законодавством інших країн, зокрема, Російської Федерації, в сфері регулювання аграрних правовідносин за участю сільськогосподарських підприємств, у виявленні закономірностей в їх правовому впорядкуванні. Суб’єктами внутрішніх аграрних правовідносин виступають приватні особи (сільськогосподарські підприємства та їх члени, наймані працівники тощо), що дозволяє віднести зазначений різновид правовідносин до приватноправових. 3. Державна реєстрація фермерського господарства, а також змін до його статуту (щодо вступу нових членів) є юридичним фактом, який служить підставою для виникнення членських правовідносин у господарстві. 10. Обов’язковою передумовою створення й державної реєстрації сільськогосподарських підприємств виробничого профілю (будь-яких організаційно-правових форм) має бути передача їх засновниками до статутного (пайового) фонду останніх земельних ділянок сільськогосподарського призначення. 11. Між сільськогосподарським підприємством і його членом необхідно укладення договору про передачу цьому підприємству земельної ділянки як пайового внеску, який підлягає нотаріальному посвідченню з наступною державною реєстрацією права власності названого підприємства на передану земельну ділянку. 12. Земельний пай при припиненні членства (участі) повинен повертатися в натурі (шляхом виділення земельної ділянки, повернення права користування нею, права на земельну частку (пай)), що гарантуватиме від обезземелення членів сільськогосподарських підприємств. 14. Отримали подальший розвиток науково-теоретичні ідеї, положення, висновки, рекомендації стосовно: (а) поділу правовідносин на приватні й публічні; (б) класифікації аграрних правовідносин, їх ознак, ознак їх різновидів - внутрішніх і зовнішніх аграрних правовідносин, впливу і взаємозв’язку останніх; (в) різновидів внутрішніх і зовнішніх аграрних правовідносин; (г) комплексної аграрної правосуб’єктності суб’єктів аграрних правовідносин, їх поділу на приватних осіб і публічні органи, юридичних осіб публічного права; (д) сутності й ознак земельних і майнових часток (паїв) як об’єктів аграрних правовідносин; (е) правової природи таких їх об’єктів, як право на пай; (є) членських правовідносин як юридичного факту; (ж) системних властивостей аграрних правовідносин; (з) можливості органів управлі
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
