Аграрні майнові правовідносини приватних сільськогосподарських підприємств в Україні - Автореферат

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Спеціальність 12.00.06 - Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Аграрні майнові правовідносини приватних сільськогосподарських підприємств в Україні Єрмоленко Володимир Михайлович Харків - 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі аграрного, земельного та екологічного права ім. Наукові консультанти: - доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України, Заслужений діяч науки і техніки України Янчук Василь Зіновійович; - доктор юридичних наук, професор Статівка Анатолій Миколайович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри аграрного права. Офційні опоненти: - доктор юридичних наук, професор Семчик Віталій Іванович, член-кореспондент НАН України, академік Академії правових наук України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, завідувач відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права; - доктор юридичних наук, професор Шульга Михайло Васильович, член-кореспондент Академії правових наук України, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри екологічного права; - доктор юридичних наук, професор Бобкова Антоніна Григорівна, Донецький національний університет, завідувач кафедри господарського права. Запровадження ринкового механізму регулювання аграрних відносин не тільки не знімає, але й посилює необхідність правової регламентації діяльності сільськогосподарських товаровиробників як учасників майнового обороту. Внаслідок здійснення приватизаційних процесів в аграрній сфері виробництва нині левову частку сільськогосподарської продукції виробляють приватні сільськогосподарські підприємства різних, часто принципово нових організаційно-правових форм. У таких умовах підвищується роль правової доктрини у виробленні загальної концепції аграрних майнових правовідносин, положення якої втілюватимуться у конкретних нормативно-правових актах, що дозволить створити ефективний механізм правового регулювання аграрних майнових відносин. Різні аспекти інституту майнових правовідносин підприємств як юридичних осіб були і є предметом досліджень зарубіжних вчених у галузях теорії права, цивільного, господарського та аграрного права: Т.Є. Абової, М.Г. Александрова, С.С. Алексєєва, Ю.Г. Басіна, З.С. Бєляєвої, Г.Є. Бистрова, С.М. Братуся, М.Д. Єгорова, О.С. Йоффе, Д.А. Керімова, М.І. Козиря, О.А. Красавчикова, О.Л. Мініної, В.П. Мозоліна, Е.І. Павлової, В.А. Рахміловича, Ф.М. Раянова, Ю.Г. Ткаченко, Ю.К. Толстого, В.В. Устюкової, Р.Й. Халфіної, Л.А. Чеговадзе, Л.В. Щеннікової, В.Ф. Яковлєва та ін. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукових досліджень Національного аграрного університету в межах державної науково-технічної програми “Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України”. За допомогою парних діалектичних категорій загального, часткового і одиничного здійснено розмежування понять “сільськогосподарське підприємство” “приватне сільськогосподарське підприємство”, та “організаційно-правова форма” приватного сільськогосподарського підприємства. Роль аграрних майнових відносин у структурі аграрних відносин детермінується ознакою інтегрованості аграрного права, тобто взаємною вертикальною впорядкованістю аграрних відносин, інакше кажучи, координаційними зв’язками між їхніми складовими; 3) диференціаційовано принципи правового регулювання аграрних майнових відносин на загальноправові, галузеві і спеціальні організаційно-регулятивні принципи, що зумовлюється необхідністю всебічного, системного охоплення правовим впливом всієї сукупності аграрних майнових відносин, а також розроблено комплекс спеціальних принципів; 4) здійснено розмежування аграрних відносин членства та участі у приватних сільськогосподарських підприємствах за сукупністю статусних (залежно від особливостей організаційно-правової форми сільськогосподарських підприємств та правосуб’єктності співвласників цих підприємств), функціональних (особливості участі у майновій відокремленості підприємств, аграрних трудових та аграрних управлінських відносинах) та інституціональних (належності до інститутів певної галузі права) критеріїв; 5) розроблено “філософсько-економічну” концепцію аграрних майнових відносин, яка виступає теоретико-методологічною основою побудови загальної цілісної концепції аграрних майнових правовідносин; ця концепція базується на дихотомії “аграрні виробничі відносини - аграрні майнові відносини”, які розглядаються відповідно як внутрішня і зовнішня форми економічного буття у аграрній сфері матеріального виробництва, змістом яких виступає вольова доцільна сільськогосподарська діяльність; 6) обґрунтовано авторське визначення сільськогосподарської діяльності як зумовлену суспільними потребами і суспiльним розподiлом працi виробничо-господарську активність сільськогосподарських товаровиробників з виробництва сільськогосподарської продукції, що забезпечує