Аналіз адміністративно-територіальної лексики на позначення одиниць територіального устрою українських земель від періоду Київської Русі до сучасності, вивчення шляхів її формування та особливостей функціонування у пам"ятках та сучасній українській мові.
Національна академія наук України Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук «Адміністративно-територіальна лексика української мови» 10.02.01 - українська мова УДК 811.161.2’373 Жила Тетяна Іванівна Київ - 2006 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі української мови Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор ФРАНЧУК Віра Юріївна, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, провідний науковий співробітник відділу російської мови. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор СТИШОВ Олександр Анатолійович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри фонетики і граматики слов’янських мов; кандидат філологічних наук, доцент ГНАТЮК Лідія Павлівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри історії української мови. Захист відбудеться 23 січня 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України за адресою: 01001, Київ, вул. Грушевського, 4. Вивчення історії формування словникового складу мови є актуальним у сучасній мовознавчій науці. Нині лінгвістичними студіями охоплено широке коло лексики, яка відображає різноманітні сторони життя і діяльності людей. Однак в одному томі неможливо вичерпно з’ясувати історію всіх макро- і мікросистем, показати долю десятків тисяч лексем. Мовознавці досліджували як історію формування різних тематичних груп, так і лексику окремих писемних пам’яток: Ф.П. Філін на матеріалі літописів дослідив лексику києворуського періоду; А.С. Львов присвятив монографію лексиці “Повісті временних літ”; Київський літопис став об’єктом наукових студій В.Ю. Франчук; А.І. Генсьорський вивчав лексику і фразеологію Галицько-Волинського літопису; Хлєбниківський список цього літопису досліджувала В.Ю. Франчук. Проте адміністративно-територіальна лексика не стала об’єктом аналізу в цих працях. Досі залишилася недослідженою історія формування адміністративно-територіальної лексики української мови. В українському мовознавстві існують праці, присвячені лексиці на позначення територіальних одиниць (Л.І. Батюк, В.В. Богачук, І.Г. Букарєва, Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька, Л.І. Колоколова, Н.Й. Коцюба та ін.); стилістичне використання окремих лексем на позначення територіальних одиниць у художніх текстах досліджували І.І. Брага, Т.В. Скорбач, Л.О. Ставицька та ін. Наше дослідження актуальне ще й тому, що нині в Україні готується реформа адміністративно-територіального поділу. Обрану нами для дослідження лексику по-різному називають мовознавці (назви адміністративно-територіального розподілу - І.Г. Букарєва, соціально-політична лексика - А.А. Бурячок, адміністративна і суспільно-політична лексика - В.Й. Горобець, топографічні терміни - М.М. Пещак, одиниці адміністративно-територіального поділу - В.М. Русанівський, топотерміни - З.Т.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
