Методологічні засади місця та ролі релігійних організацій серед суб"єктів адміністративного права. Правова характеристика підстав, стадій і процедури їх створення. Адміністративно-процесуальний порядок припинення релігійних організацій в судовому порядку.
При низкой оригинальности работы "Адміністративно-правовий статус релігійних організацій в Україні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право Адміністративно-правовий статус релігійних організацій в Україні ПРИСТІНСЬКИЙ ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ Київ - 2010 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ релігійний адміністративний право судовий Актуальність теми. Проголошення у ст. 35 Основного Закону України права на свободу світогляду та віросповідання і закріплення принципу відокремлення церкви й релігійних організацій від держави стали конституційним підґрунтям для формування адміністративно-правового статусу релігійних організацій. Це пов’язано, перш за все, з тим, що з проголошенням незалежності України та руйнуванням адміністративно-командної системи радянської держави та її відверто агресивного ставлення до релігії, адміністративно-правова регламентація статусу релігійних організацій дещо зменшилась, а точніше кажучи, змінила свій вектор на суттєве скорочення заборон та обмежень стосовно діяльності релігійних організацій. Прийнятий, ще на початку 1991 р., Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» сьогодні вже нездатний повною мірою адекватно та ефективно регулювати правове становище релігійних організацій, їх взаємовідносини з органами державної влади, місцевого самоврядування та одна з одною. Станом на 1 січня 2009 р., релігійна мережа в Україні представлена 55 віросповідними напрямками, в межах яких діє 34465 релігійних організацій (на 624 більше проти минулого року), в тому числі 33083 релігійних громад, 85 центрів та 255 управлінь, 432 монастирі, 340 місій, 74 братства, 196 духовних навчальних закладів, 12633 недільні школи. Також у роботі використані наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених у сфері свободи совісті: В.Д. Бондаренка, Н.П. Гаєвої, О.Г. Залужного, Ю.В. Кривенко, Ф.О. Купріянова, Г.В. Лаврик, Ф.К. Лауринайтіса, В.М. Малишка, М.В. Палія, І.В. Понкіна, А.В. Пчелінцева, Ю.О. Розенбаума, О.І. Романюк, Ф.М. Рудинського, Г.Л. Сергієнко, Ю.Ю. Фисун, О.Д. Форостюка, В.Д. Фучеджі, протоієрея В. Ципіна, Л.В. Ярмол, S. Ferrari, С. Тема дослідження схвалена і зареєстрована відділенням державно-правових наук Національної академії правових наук України (п. 269, 2008). Емпіричну базу дослідження становлять статистичні показники та матеріали практичної діяльності Державного комітету України у справах національностей та релігій, судова практика Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, господарських, адміністративних судів та судів загальної юрисдикції у справах у сфері свободи совісті (108 справ), матеріали прокурорських перевірок органів у справах релігій, установчі документи релігійних організацій, довідково-публіцистичні видання та інші матеріали; дані проведеного анкетування 1 570 респондентів, з яких 810 - віруючих, 760 - атеїстів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
