Юридичний зміст поняття біженець та основи його правового статусу. Обґрунтування практичної доцільності та ефективності адміністративно-правових процедур надання статусу біженця в Україні. Основні етапи порядку набуття та припинення даного статусу.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Юридичний факультет Кафедра адміністративного права та фінансового права Курсова робота на тему: “Адміністративно-правовий статус біженців в Україні” Виконав Студент 2 курсу групи ЮРД-29 С Косьоровскі М.З. Науковий керівник Жмурко О.В. Львів - 2011 План Вступ Розділ 1. Поняття “біженець” та основи правового статусу біженців Розділ 2. Порядок набуття та припинення правового статусу біженців в Україні Розділ 3. Незадовільний стан економіки і нестабільний соціально - політичний лад окремих країн призвели до активізації міграційних процесів серед населення планети. Сучасна міграція поряд із позитивними тенденціями має і негативні: мігрантами стають особи, які змушені залишати свої країни через громадянські війни, соціально -політичну нестабільність, дискримінацію тощо. У різні часи розробкою проблеми біженців займалися зарубіжні вчені Г.Гудвін Гілл, Ж.Егер, О.Клінова, Д.Макнамара, К.Нгуєн, Д.Патрик, В.Потапов, Д.Хорекенс, досліджуючи статус біженця у міжнародному праві. Деякі аспекти проблеми біженців були висвітлені у працях вчених - правників: В. Березняка, Ю. Битяка, І. Голосніченко, Н. Грабар, Т. Коломоєць, В. Колпакова, О. Кузьменко, М. Сірант, Г. Тимчик та інших. Мета роботи полягає у комплексному вивченні теоретико - правових, законодавчих і практичних засад державного регулювання правового статусу біженців в Україні, процедури надання статусу біженця та практики її застосування. Біженцями вважалися особи відповідного національного походження, які не користувалися захистом свого уряду і не мали іншого громадянства. Основою діяльності УВКБ щодо встановлення правового статусу біженців і надання їм допомоги є Конвенція ООН 1951 р. та Протокол про статус біженців 1967 р., де під терміном „біженець” визнавалась особа, яка у результаті подій, що відбувалися до 1 січня 1951 р., і в силу цілком обґрунтованих побоювань, могла стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, громадянства, належності до конкретної соціальної групи або політичних переконань, перебувала поза межами країни своєї громадянської належності, не користувалася захистом цієї країни чи не бажала користуватися таким захистом внаслідок побоювань. На думку Грабар Н.М. існуюче визначення терміна „біженець” не повністю відповідає сучасним вимогам. 21 червня 2001 р. було прийнято за новою редакцією Закон України «Про біженців». Так, відповідно до Закону України, біженець є особою, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань. Сірант М.М. зазначає, що такі неорганізовані переміщення включають в’їзд на територію іншої держави без попередньої згоди на те національних владних структур або без в’їзної візи, або за відсутності чи недостатньої кількості документів, що звичайно вимагаються для поїздок, або із фальшивими чи підробленими документами. Березняк В.С., виходячи із викладеного, пропонує при укладанні двосторонніх договорів необхідно вказувати норму при якій держава, що отримала запит щодо екстрадиції особи, яка вчинила загальнокримінальний злочин, не може розцінювати особу як політичного біженця та надавати такій особі політичного притулку. Професор І.П. Голосніченко зазначає, що статус біженця не надається іноземцю або особі без громадянства: · яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства й людяності, як їх визначено у міжнародному праві; · яка вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів; · яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Обєднаних Націй; · стосовно якої встановлено, що умови, передбачені абзацом другим статті 1 Закону України Про біженців, відсутні; · яка до прибуття в Україну була визнана біженцем або отримала притулок в іншій державі; · яка до прибуття в Україну з наміром набути статус біженця перебувала в третій безпечній державі. Професор Коломоєць Т.О. стверджує, що статус біженця втрачається, якщо іноземець або особа без громадянства: · добровільно знову скористалися захистом держави громадянської належності (підданства); · набули громадянство України або добровільно набули громадянство, яке мали раніше, або набули громадянство іншої держави й користуються її захистом; · добровільно повернулися до держави, яку вони залишили чи за межами якої перебували внаслідок обґр
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
