Розробка, на основі комплексного аналізу та вивчення теоретичних положень адміністративно-правового розуміння поняття корупції, її особливостей, зон поширення, напрямів вдосконалення адміністративно-правових заходів протидії цьому асоціальному явищу.
ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА» Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ ЯЦКІВ Ірина Ігорівна Київ - 2011 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Становлення України як сучасної правової, демократичної та соціальної держави поєднується з впливом як позитивних (формування у свідомості людини інституту власності, зміцнення національної правосвідомості, розвиток сфери надання соціально-адміністративних послуг тощо), так і негативних явищ (зростання рівня правопорушень, розвиток тіньової економіки, безробіття, поява нових корупційних схем тощо). Поточні суспільно-політичні процеси свідчать, що будівництво демократичної держави, нажаль, супроводжується підвищенням рівня корупції. Перехідний тип економіки, політична та економічна нестабільність часто крокують поряд зі збільшенням хабарництва, як різновиду корупційних явищ, виникненням нових корупційних відносин, в обхід антикорупційному законодавству. За даними неурядової організації Transparency International протягом останніх років, Україна за рівнем корупції посідала: у 2005 р. - 107-ме місце (з 158 країн) з балом 2,6; у 2006 р. - 99-е місце (з 163 країн) з балом 2,8; у 2007р. - 118-е місце (з 180 країн) з балом 2,7; у 2008 р. - 134-е місце (з 180 країн) з балом 2,5; у 2009 р. - 2,2 бали і це приблизно на 158 місці серед 190 країн світу; у 2010 р. - 2,4 бали (134-143 місце серед 178 країн, охоплених індексом). Українська держава практично нічого не може пред’явити суспільству в якості реальних досягнень з протидії корупції, натомість демонструючи поодинокі факти боротьби з корупціонерами. Але, незважаючи на досить велику кількість досліджень факторів і чинників, що сприяють корупції, бракує розробок адміністративно-правових засад протидії корупції в Україні. Зокрема: уперше: - сформульовано визначення субєкта відповідальності за корупційні правопорушення, під яким розуміють публічну посадову особу, тобто будь-яку особу, діяльність якої фінансується з державного або місцевих бюджетів; - надано авторське визначення факторів, що зумовлюють поширення корупції в Україні, зокрема серед таких факторів можна виділити історичні, економічні, політичні, організаційно-управлінські, правові, ідеологічні та морально-психологічні; - визначено поняття зон корупційних ризиків в українському суспільстві з відповідним їх розподілом, зокрема правоохоронна корупційна зона (з підвидами), корупційна зона в політичній сфері, корупційна зона в освіті, медицині, юстиції; - сформульовано власні позиції в якості проектів доповнень до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», Закону України «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» від 11 червня 2009 року, Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення адміністративної відповідальності юридичних осіб, відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, вдосконалення правил побудови норм зі складами корупційних правопорушень, уточнення суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення; удосконалено: - поняття корупції загалом (це система публічних відносин, заснована на передбачених конкретним складом корупційного правопорушення діяннях посадових осіб публічної сфери) та в адміністративно-правовому розумінні зокрема (це система публічних відносин, заснована на передбачених конкретним складом корупційного адміністративного правопорушення діяннях посадових осіб публічної сфери); - зміст корупційно-правових термінів, зокрема системи протидії корупції яка, включає в себе визначення змісту та суті основних понять корупційної сфери; розробку загальних підходів до антикорупційної діяльності та її нормативно-правове забезпечення (антикорупційне законодавство); теоретичну основу та практичні засади превентивної (попереджувальної) діяльності; правовий статус суб’єктів корупції та скоєння корупційних проявів; характеристику суб’єктів та систему заходів відповідальності за корупційні правопорушення; - класифікацію корупції в контексті підвидів корупційних ризиків (корупція високого рівня і «низова» корупція; кадрова корупція; економічна корупція; зрощування чиновництва (бюрократії) і бізнесу; «мяка корупція»); - класифікацію заходів протидії корупції відповідно до чинного та розроблюваного антикорупційного законодавства (види обмежень для публічних посадових осіб, обмеження щодо одержання подарунків, здійснення спеціальної перевірки для осіб, які претендують на заняття публічних посад); - класифікацію суб’єктів корупції відповідно до запропонованого терміну «публічна посадова особа» (як суб’єкт відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення) з умовним поділом на суб’єктів безпосередньої та опосередкованої протидії корупції; дістало подальшого розвитку: - обґрунтування доцільності консолідації та координації зусиль субєктів боротьби з корупц
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
