Адміністративно-правові основи взаємодії міліції з громадськими формуваннями правоохоронної спрямованості (на матеріалах АР Крим) - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВЗАЄМОДІЇ МІЛІЦІЇ З ГРОМАДСЬКИМИ ФОРМУВАННЯМИ ПРАВООХОРОННОЇ СПРЯМОВАНОСТІ (на матеріалах АР Крим) Фісенко Ігор Федорович Дніпропетровськ - 2009 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Міжнародний досвід діяльності правоохоронних органів свідчить про те, що протидія злочинності та охорона громадського порядку в демократичній державі повинна спиратися на допомогу усіх ланок суспільства. Так, незважаючи на правові, фінансові проблеми у 90-х роках ХХ ст., в Автономній Республіці Крим (далі - АР Крим) існували і розвивалися 144 добровільні народні дружини у складі понад 500 осіб та 12 робітничих загонів сприяння міліції. Найбільшою перешкодою для існування і розвитку громадських формувань правоохоронної спрямованості за сучасних умов залишається відсутність нормативно-правових актів, які б забезпечували і регламентували їх діяльність, засновану на принципах активності та паритетності у виконанні завдань з профілактики, виявлення та припинення правопорушень у межах відповідних населених пунктів. У той же час багато правових, організаційних і тактичних питань взаємодії міліції з громадськими формуваннями правоохоронної спрямованості в АР Крим залишаються недостатньо вивченими, потребують комплексного дослідження на основі аналізу законодавства, практики його застосування, є важливими для життєдіяльності держави й суспільства, що свідчить про актуальність обраної теми дослідження. Для досягнення цієї мети у дисертації вирішувалися завдання, спрямовані на: – визначення основних підходів до розуміння підстав і форм участі громадян у правоохоронній діяльності та поняття “взаємодія міліції з громадськими формуваннями правоохоронної спрямованості”; – класифікацію основних принципів взаємодії міліції і громадських формувань правоохоронної спрямованості в цілому та встановлення специфіки їх реалізації в АР Крим; – висвітлення системи правового регулювання взаємодії міліції та громадських формувань правоохоронної спрямованості в АР Крим; – розкриття ролі й місця органів внутрішніх справ, місцевого самоврядування, громадських організацій у системі суб’єктів охорони громадського порядку в АР Крим; – характеристику елементів механізму адміністративно-правового регулювання взаємодії міліції та громадських формувань правоохоронної спрямованості в АР Крим; – з’ясування специфіки організації взаємодії міліції та громадських формувань правоохоронної спрямованості в АР Крим; – розробку пропозицій і рекомендацій для удосконалення нормативно-правової бази та організації взаємодії міліції і громадських формувань правоохоронної спрямованості в АР Крим. Емпіричну базу дослідження складають: аналіз нормативних та інших документів, літературних джерел різного періоду існування Української держави, статистичних відомостей, звітів Управління громадської безпеки ГУМВС в АР Крим за 2005-2009 роки, в тому числі й під час охорони громадського порядку в період сезонного відпочинку в АР Крим, проведення масових заходів представниками кримськотатарського народу; низка проектів законів, які стосуються участі громадян в охороні громадського порядку; результати опитування 340 респондентів, з яких: 153 - дільничних інспекторів міліції, 20 - працівників підрозділів взаємодії з населенням та громадськими формуваннями, 70 - працівників патрульно-постової служби міліції та 97 членів громадських формувань правоохоронної спрямованості в АР Крим.