Адміністративне право України - Курсовая работа

Курсова робота на тему: «Адміністративне право України» ЗМІСТ Вступ 1. Предмет і метод адміністративного права. Співвідношення адміністративного права з іншим галузями права 2. Поняття, особливості та види адміністративно-правових норм 4. Поняття й основні риси адміністративно-правових відносин 6. Суб’єкти адміністративного права: поняття та загальна характеристика Висновок Література Вступ Адміністративне право займає особливе місце в системі правового регулювання, оскільки виступає необхідним і важливим інструментом Управління Соціальними Процесами в суспільстві. Йому притаманні відповідні границі правового регулювання - діяльність державної Виконавчої влади всіх рангів, суспільних відносин управлінського характеру, які складаються в цій сфері, внутрішня організаціонна діяльність інших державних органів, пов’язаних з функцією управління, а також зовнішньо організаційні відношення недержавних організацій, підприємств та установ. Адміністративне право охоплює широкий круг суспільних відносин, які виникають в зв’язку з реалізацією їй функцій управління в процесі діяльності органів виконавчої влади. А норми адміністративного права стосуються майнових відношень, які базуються на адміністративній підпорядкованості однієї сторони іншій (наприклад, якщо не оплачений проїзд в трамваї) певні зв’язки є у адміністративного права з трудовим правом в сфері регулювання службових відношень. Так, найтісніший зв’язок спостерігається між адміністративним і конституційним правом, оскільки останнє становить основу всіх галузей права, містить вихідні положення, на підставі та з урахуванням яких виникають адміністративно правові норми. Сутність методів адміністративного права полягає у: - встановленні певного порядку дій - приписи до дій за відповідних умов і належним чином, передбачених відповідною адміністративно-правовою нормою; - заборона певних дій під страхом застосування відповідних юридичних засобів впливу (заборона направлення скарг громадян на розгляд тим посадовим особам, чиїх дії є предметом скарги, за порушення даної заборони винні посадові особи несуть дисциплінарну відповідність); - надання можливостей вибору одного із передбачених адміністративно-правовою нормою варіантів належної поведінки (наприклад, надання посадовим особам можливості прояву самостійності при вирішенні питання про застосування до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, того чи іншого адміністративного стягнення або звільнення його від відповідальності); - надання можливості чинити або не чинити дії, передбачені адміністративно-правовою нормою у визначених нею умовах (громадянин сам вирішує питання, чи варто оскаржувати дії посадових осіб, які він оцінює як протиправні). Це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що формуються під час забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесу державного і самоврядного управління в сферах соціально-економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадянського порядку. С. Стеценка, можна вважати, що основними завданнями науки адміністративного права є: - створення нової доктрини українського адміністративного права з урахуванням демократичних перетворень, що відбуваються в державі; - виявлення проблем адміністративного права та формулювання пропозицій з їх усунення; - тлумачення адміністративно-правових норм; - пошук нових способів забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні; - реформування системи органів виконавчої влади з метою оптимізувати її відповідно до потреб суспільного життя; - розроблення нових понять і принципів, спрямованих на вдосконалення державної управлінської діяльності тощо. 3.