Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про культурну спадщину України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ УКРАЇНИ ПИВОВАР Ірина Вікторівна Київ - 2010 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Культурна спадщина України є невід’ємною частиною світового культурного надбання. Відповідно до ратифікованих парламентом України міжнародних конвенцій охорона культурної спадщини є міжнародно-правовим зобов’язанням нашої держави перед світовою спільнотою. В умовах суспільних суперечностей, коли, з одного боку, засоби масової інформації переповнені повідомленнями про ганебний стан збереження об’єктів національної культурної спадщини, наслідком чого є їх нищення та руйнація найцінніших пам’яток історії та архітектури, грабіж могильників, курганів, розкрадання музейних предметів зі сховищ, що розташовані на об’єктах культурної спадщини, а з іншого - офіційна статистика свідчить про низькі показники притягнення до адміністративної відповідальності (за період 2005-2009 рр. на території України було притягнено 190 осіб за порушення законодавства про культурну спадщину, зокрема: 2005 р. - 35, 2006 р. Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у сфері охорони культурної спадщини України. У результаті дисертаційного дослідження було сформульовано та обґрунтовано низку концептуальних положень, що відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення, а саме: вперше: – сформульовано визначення понять “адміністративний проступок у сфері охорони культурної спадщини”, “склад адміністративного проступку, що посягає на суспільні відносини у сфері охорони культурної спадщини”, “суб’єкти проступків у сфері охорони культурної спадщини України”, “адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону культурної спадщини”; – виокремлено ознаки адміністративної відповідальності у сфері охорони культурної спадщини, а також особливості стягнень за адміністративні правопорушення, що посягають на культурну спадщину; – визначено особливості провадження у справах про адміністративні проступки у сфері охорони культурної спадщини України; – науково обґрунтовано зміни до законодавства щодо застосування такого виду адміністративного стягнення за проступки у сфері охорони культурної спадщини, як конфіскація, зокрема при незаконному веденні археологічних розвідок або розкопок; незаконному розміщенні реклами на пам’ятках національного значення, у межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць; за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об’єктів культурної спадщини, а також знахідок, одержаних у результаті археологічних досліджень; – запропоновано доповнення КУпАП окремою главою “Адміністративні проступки у сфері охорони культурної спадщини України” та сформульовано склади проступків цієї глави; – розроблено проекти Закону України “Про охорону об’єктів всесвітньої культурної спадщини в Україні” та Інструкції з обліку, комплектування, зберігання, використання документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, та порядку їх списання; – сформульовано низку пропозицій з удосконалення національного законодавства щодо регулювання суспільних відносин у сфері охорони культурної спадщини України; удосконалено: – зміст таких основних понять та категорій, як “культурні цінності”, “культурне надбання”, “історико-культурна спадщина”, “пам’ятка культурної спадщини”, “адміністративна відповідальність”; – систему суб’єктів, які уповноважені розглядати справи про адміністративну відповідальність за порушення законодавства про культурну спадщину.