Вивчення адаптаційних реакцій соняшника до токсичної дії іонів свинцю та кадмію. Зростання індексу толерантності за умов пересаджування рослин з нижчими концентраціями важких металів на розчини з вищими. Нагромадження пероксиду водню в органах соняшнику.
При низкой оригинальности работы "Адаптаційні реакції соняшника до токсичної дії іонів свинцю та кадмію", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Національна академія наук України Інститут фізіології рослин і генетики Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук 03.00.12 - фізіологія рослин Адаптаційні реакції соняшника до токсичної дії іонів свинцю та кадмію Пацула Остап Ігорович Київ 2006 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі фізіології та екології рослин Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Швидкі зміни умов оточуючого середовища значно випереджають адаптивний потенціал рослинних організмів, а забруднення його важкими металами внаслідок антропогенної активності становить не тільки проблему для екології та фізіології рослин, але і загрозу здоров’ю людини. Точно не відомо, як рослини відповідають на надходження важких металів, проте збільшується кількість доказів, які вказують на те, що їх фітотоксичність частково пов’язана із оксидантним стресом (Cho, Park, 2000). Адаптивні реакції рослин до дії важких металів на клітинному рівні включають в себе зв’язування, депонування та усунення іонів цих металів і тому важливими є наявність глутатіону у клітині, оскільки він має високу спорідненість до зв’язування цих іонів самотужки і, крім того, він є попередником фітохелатинів, які зв’язують їх та депонують у вакуолю (Lee, et al 2003). Антиоксидантна система та її роль у адаптації рослин до кліматичних стресів та повітряного забруднення вже добре досліджені (Shainberg et al, 2000). Дисертаційна робота виконана в рамках держбюджетної теми ОБ-175б „Роль регуляторів росту у формуванні адаптаційного потенціалу рослин до несприятливих умов довкілля”, № держреєстрації 0103U001910, яка виконувалась на кафедрі фізіології та екології рослин Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні положення дисертаційної роботи було висвітлено у доповідях на звітних наукових конференціях викладачів та співробітників біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (2001-2004), всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях: VII конференції ботаніків (Санкт-Петербург, Росія, 2000); „Наукові основи збереження біорізноманітності„ (Львів, 2001, 2004); 53-й науково-технічній конференції УкрДЛТУ (Львів, 2001); 6-тій Пущинській школі-конференції молодих вчених (Пущино, Росія, 2002); Студентській міжнародній науковій конференції „Студентська молодь і прогрес в АПК” (Дубляни, 2001); міжнародній конференції „Biodiversity and ecotoxicology of the industrial areas in reference to their bio-reclamation” (Катовіце, Польща, 2003); міжнародній конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі” (Львів, 2004), XIV Конгресі Європейської федерації біологів рослин, 14th FESPB Congress (Краків, Польша, 2004). Публікації. За 7 діб від початку досліду рослини пересаджували з розчинів, де був кадмій на розчини: контроль - на розчини хлориду кадмію 1,10,100 мкМ, 1 мкМ CdCl2 - на 10, 100 мкМ CdCl2, 10 мкМ - 1, 100 мкМ, 100 мкМ - 1, 10 мкМ, на яких рослини росли ще 7 діб, а з розчинів з ацетатом свинцю на розчини: контроль - на розчини ацетату свинцю 1,10,1000 мкМ, 1 мкМ Pb(CH3COO)2 - на 10, 1000 мкМ Pb(CH3COO)2, 10 мкМ - 1, 1000 мкМ, 1000 мкМ - 1, 10 мкМ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы