Особливості впливу іонів кадмію на вміст у рослинах кукурудзи та сої вільних амінокислот. Нагромадження макро- та мікроелементів у рослинах кукурудзи за дії іонів важкого металу. Рівень та біологічну активність ендогенних фітогормонів за дії іонів кадмію.
При низкой оригинальности работы "Адаптація рослин кукурудзи та сої до токсичної дії іонів кадмію", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА УДК 581.143: 546.48 АДАПТАЦІЯ РОСЛИН КУКУРУДЗИ ТА СОЇ ДО ТОКСИЧНОЇ ДІЇ ІОНІВ КАДМІЮ 03.00.12-фізіологія рослин Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук КОБИЛЕЦЬКА МИРОСЛАВА СТЕПАНІВНА Львів-2003 АНОТАЦІЇ Кобилецька М.С. Адаптація рослин кукурудзи та сої до токсичної дії іонів кадмію. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.12 - фізіологія рослин - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2003. Дисертацію присвячено вивченню адаптивних реакцій рослин кукурудзи та сої до токсичного впливу іонів кадмію у різних концентраціях (10-8, 10-7, 10-6 М). Встановлено, що за дії іонів важкого металу в органах рослин відбуваються зміни пулу вільних амінокислот, елементного складу та фітогормонального балансу. Показано, що переважна кількість (близько 80%) поглинутих рослинами іонів кадмію акумулюється у коренях кукурудзи. Встановлено, що за відсутності та дефіциті заліза у поживному середовищі спостерігається підвищення рівня кадмію у рослинах кукурудзи та посилення токсичного впливу важкого металу на ріст органів. Підвищення концентрації іонів заліза у середовищі зменшує акумуляцію кадмію у коренях та пагонах рослин. Встановлено, що іони кадмію у концентрації 10-8 М викликають значне підвищення рівня та активності цитокінінів як у коренях, так і в пагонах рослин. За дії іонів кадмію у всіх досліджуваних концентраціях констатовано зростання рівня та активності АБК, фенольних сполук і зниження біологічної активності ІОК, що пов’язано із активацією неспецифічних адаптивних процесів. Кількісне визначення вмісту абсцизової кислоти, зеатину, зеатинглікозиду та зеатинрибозиду методом імуноферментного аналізу здійснювали за методикою Г.Кудоярової та співавторів (Кудоярова та ін., 1986; 1990).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
