Адаптація корів української чорно-рябої молочної та голштинської порід до умов інтенсивної технології виробництва молока - Автореферат

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» КОСІОР ЛЕСЯ ТАРАСІВНА УДК: 636.2.034:636.083.312.3 Адаптація корів української чорно - рябої молочної та голштинської порід до умов інтенсивної технології виробництва молока 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Херсон - 2010 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Борщ Олександр Васильович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва молока Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Котенджи Геннадій Павлович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник Адмін Олександр Євгенійович, Інститут тваринництва НААНУ, завідувач лабораторії технології виробництва молока Захист відбудеться „1„ липня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 67.830.02 у ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (73006 м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 23 в ауд. Ефективність виробництва необхідних для України 18-20 млн. тонн молока залежить не тільки від створення спеціалізованих молочних ферм з високою концентрацією поголів’я і міцною кормовою базою, а й від ступеня адаптації корів до тих чи інших виробничих процесів експлуатації за різних способів утримання. Це особливо стосується тварин високоінтенсивних порід, у тому числі голштинської і новоствореної вітчизняної української чорно-рябої молочної (УЧРМ) породи з генетичним потенціалом понад 8000 кг молока. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: проаналізувати рівень і повноцінність годівлі піддослідних тварин щодо об’єктивності проведення на них досліджень; провести екстер’єрно-конституційну оцінку корів і ремонтних телиць стосовно віку і породної приналежності; визначити систему основних елементів поведінки корів; встановити взаємозв’язок етологічних властивостей корів залежно від породи та рівня молочної продуктивності; провести аналіз кормової і рухової активності корів; виявити характер впливу кормової і рухової активності на молочну продуктивність і компонентний склад молока корів; проаналізувати адаптаційну здатність корів до умов доїння в доїльному залі на установці “Паралель” фірми “Dе Laval” з використанням доїльного обладнання “Дуовак-300” за комплексом показників: молочна продуктивність під час перебування у родильному відділенні та у цехах роздоювання й осіменіння; молоковиведення, рефлекс молоковіддачі; адаптація до зміни компонентів стереотипу утримання і доїння у період переведення з триразового доїння у родильному відділенні на три- і дворазове доїння в основному стаді; тип стресостійкості корів та його зв’язок з молочною продуктивністю і адаптацією до умов доїння; дослідити фізіологічну і біохімічну адаптацію корів за клінічними і гематологічними показниками; визначити економічну ефективність результатів досліджень; на основі комплексної оцінки експериментальних даних запропонувати виробництву обґрунтовані пропозиції. Предмет дослідження: система елементів кормової, рухової і статевої поведінки та її взаємозв’язок з стресостійкістю, фізіологічною і біохімічною адаптацією та продуктивністю корів УЧРМ і голштинської порід за безприв’язно-боксового утримання та різних режимів доїння в родильному відділенні і в основному стаді. Доведено, що пристосувальна здатність у корів УЧРМП з двома отеленнями менш виражена, ніж у голштинів, а з трьома отеленнями і більше міжпородна різниця в адаптаційній здатності корів дещо нівелюється, хоча при цьому також превалюють тварини голштинської породи. В основному стаді (ОС) корів формують у такі групи: раннього і пізнього сухостою (за 60 і 30 днів до отелення); новорозтелені (0-14 днів після отелення); ранньої лактації (15-90 днів); середньої лактації (91-210 днів) і пізньої лактації (211- 305 днів). В етологічних дослідженнях адаптаційної здатності до безприв’язно-боксового утримання за дворазового доїння вивчали: кормову поведінку корів залежно від породи і добового надою та віку в отеленнях; поведінку корів-первісток (по 5 голів) та різновікових корів обох порід (по 65 голів) за хронометражними індивідуальними і груповими спостереженнями упродовж доби за методиками Е.И. Админа (1971, 1974, 1982). І ( 25-30) 11 27,46±0,48 192,5±21,60 11 25,78±1,07 180,0±39,11 ІІ (30-35) 14 32,29±0,51 220,0±23,99 14 32,90±0,35 233,0±22,21 ІІІ ( 35-40) 12 37,52±0,34 265,0±29,19 12 38,40±0,57 264,0±31,71 ІV (більше 40) 10 40,80±0,26 268,0±43,58 10 45,50±1,88 341,0±17,02 Так, корови-первістки УЧРМ породи за тривалістю поїдання корму переважали корів з двома отеленнями на 34,9 хв., або 16,9 %, а з трьома і більше - на 28,0 хв. або 3,1 %.