Особливості вивчення дієприкметника та ад’єктивації в сучасній українській літературній мові. Перехід дієприкметника до класу прикметника. Умови ад’єктивації, дієприкметники, які піддаються ад’єктивації. Первинне синтаксичне значення прикметника.
Кафедра української мови Ад’єктивація дієприкметника Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи вивчення дієприкметника та ад’єктивації в сучасній українській літературній мові 1.1 Особливості вивчення дієприкметника 1.2 Вивчення ад’єктивації Розділ 2. Механізм ад’єктивації дієприкметника в сучасній українській літературній мові 2.1 Перехід дієприкметника до класу прикметника 2.2 Умови ад’єктивації 2.3 Дієприкметники, які піддаються ад’єктивації Висновки Список використаної літератури Вступ Ад’єктивація дієприкметників - одне з найскладніших питань проблеми розмежування частин мови. Актуальними і на сьогодні залишаються суперечливість, сумнівність багатьох випадків переходу дієприкметників до класу прикметників пояснюється не тільки невиразністю ознак, але й нечіткістю критеріїв ад’єктивованих дієприкметників. Крім того, питання про природу адєктивації дієприкметників, про те, що становить кінцевий результат її - набуття дієприкметником адєктивованих значень чи повний перехід до класу прикметників, та питання критеріїв розмежування ад’єктивованих власне дієприкметників залишаються досить актуальними. Не зясовано остаточно кількість дієслівних ознак, які втрачаються при адєктивації, залежність адєктивації дієприкметників від контексту, терміналізації лексики. До явища адєктивації дієприкметників зверталися в працях О.М. Пєшковський, В. В. Виноградов, О.О. Потебня, Д.М. Овсянико-Куликовський, О.О. Шахматов, Л.В. Щерба, В.М Русанівський та інші. Як і дієслово має: · категорійне значення процесуальності; · властиві граматичні категорії:часу, вид, стану; · як і інші форми дієслова має керувати формою залежного іменника; · творяться від двох основ - інфінітива та теперішнього часу. Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи неозначеної форми (відкидання від інфінітива кінцевого -ти-) тільки неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: дозрі[ти] л[ий] → дозрілий.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
