9 травня 2014-2015 рр. в Україні: старі традиції - нові церемонії відзначення - Статья

9 травня 2014-2015 рр. в Україні: старі традиції - нові церемонії відзначення Т.В.Пастушенко, Д.М.Титаренко, О.І.Чебан Анотація Представлено попередні результати двох проектів із дослідження церемоній відзначення в Україні 9 травня, проведених 2014-2015 рр. у Києві, Донецьку та Одесі. Завданням цих проектів було шляхом зовнішнього спостереження та коротких інтерв’ю з’ясувати у присутніх на врочистих заходах їхнє ставлення до цього дня та пов’язаних із ним місць пам’яті. Ключові слова: Друга світова війна, політика пам’яті, меморіальні церемонії та ритуали, День перемоги. травень врочистий перемога память Пам’ять, або традиція, передається наступним поколінням не текстуальним шляхом, а через ритуали . Одночасно свята й ритуали є засобом здійснення політики, а також інтеґрації людей до суспільства. 9 травня - одне з небагатьох радянських свят, яке продовжують активно відзначати в Україні та інших країнах колишнього СРСР. У 2016 р. на запитання, сформульоване дещо інакше («Яке для вас свято найпопулярніше?»), 9 травня назвали таким 35% опитаних. Для Російської Федерації перемога у «Великій Вітчизняній війні» на сьогоднішній день - головний символ, який інтеґрує націю, найбільш значущий епізод в історії Росії, основний образ національної свідомості. Перемога над нацизмом стала також одним із центральних компонентів концепції «російського світу» («русского мира»), а пам’ять про радянське минуле слугує важливим ле- ґітимізуючим чинником сучасного домінування Москви над пострадянським простором. Особливо відчутні зміни в комеморативній практиці України відбулися після подій Євромайдану 2013-2014 рр., російської анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. У 2015 р. ця ж група істориків з України приєдналася до міжнародного проекту «Перемога - свобода - окупація: Військові меморіали й церемонії пам’яті, присвячені 70-й річниці завершення Другої світової війни в постсоціалістичній Європі» (керівники - М.Ґабович, К.Махотіна), який реалізовувався у двадцяти містах Східної Європи та в Росії. Москві, зокрема, вони відбувалися тричі: в ювілейні 1965, 1985, 1990 рр. У радянському Києві такі паради проходили в 1965, 1990 рр. Інколи на Хрещатику відбувалися ще й демонстрації ветеранів, а також мітинґ або військово-спортивна вистава на центральному стадіоні столиці УРСР (1975, 1985 рр.). Натомість європейські традиції комеморації 8 травня робили наголос на скорботі, передбачали участь у релігійних службах у память про загиблих на війні. Поступово відбулося перетворення Дня перемоги на одне з центральних свят, яке сиґналізувало про «могутність», а також амбіції Москви на роль ґлобаль- ного геополітичного гравця, апелюючи саме до перемоги СРСР над німецьким націонал-соціалізмом. Прихід до влади 2010 р. В.Януковича позначився проведенням на День перемоги, уперше за 15 останніх років, масштабного військового параду, коли Хрещатиком крокували 3 тис. українських солдатів та майже 200 військовослужбовців із Росії й Білорусі, а також 17 військових оркестрів.