Дослідження зразків змінних порохових камер казнозарядних гармат XV-XVI ст., які зберігаються у музеях України. Конструктивні особливості та елементна функціональність змінних порохових камер гармат, реконструкція практики їх бойового використання.
Аннотация к работе
Адже, майже півтора століття (від середини XIV до початку XVI) стволи із зйомними порохівницями були одним з превалюючих типів гармат в європейських арсеналах, скажімо, англійському чи бургундському. Змінну порохівницю, вочевидь, слід розглядати не як окрему самодостатню частину гармати, а як елемент конструкції казнозарядного механізму, до якого також входить донний отвір стволу (його форма), утримувач корпусу змінної камери (деревяні “санчата”, суцільнолите металеве ложе, приєднана металева рама), запірний механізм. Різноманітність абрисів порохівниць особливо не впливала на їхню функціональність за умови відповідного прилаштування камери до ложі (рами) утримувача. -Рама кріпиться до донної частини стволу у декілька способів: а) приварюванням муфти, що повністю охоплює донне кільце стволу; б) приварюванням двох бокових штаб; в) насадженням бокових штаб на спеціальні ствольні виступи (так звані “роги”) з наступним приварюванням; г) відкидна рама на двох бічних шарнірах (камера фіксується гвинтом у задній частині) (рис. Серед інвентарних описів veuglaires (фуглерів) бургундської армії 1443 р. вперше зустрічаються стволи з новою конструктивною ознакою: “...trois autres veuglaires de fer pour tirer trois polz et demi de grosseur, a touz chacun six piez de long voulee et chambre ensemble et sont de trois sortes, chacun fourny de deux chambres pour tirer deux polz et demi et trois polz de pierre en plomb, et tout de la nouvelle fagon a bouter la pierre par derriere” [.інші три залізних veuglaires калібром 3,5 polz й усі довжиною 6 piez разом із стволом і камерою, трьох видів, кожен з яких споряджений двома камерами калібром 2,5 polz й 3 polz камяного ядра, облитого свинцем, й усі за новою модою завантажуються снарядом з тильної частини].
Список литературы
1. Змінна порохівниця, змінна зарядна камера, зйомна камера, виймальна камера. Усім цим синонімічним рядом ми плануємо користатися.
2. Blackmore H. L. The Armouries of the Tower of London. Vol. I. Ordnance. - London, 1976. - 425 p.
3. Д. П. Де ля Фліз, Альбоми. Том.1. Серія “Етнографічно-фольклорна”. - К., 1996. - 248 с.
4. В Україні цей тип представлений у Музеї Тавриди, Дніпропетровському історичному музеї, Запорізькому краєзнавчому музеї, Музеї історії зброї (м. Запоріжжя), Одеському краєзнавчому музеї, Білгород-Дністровському краєзнавчому музеї (нині втрачена)..
5. Мальченко О. Є. Museum ARTIMERIAE Ucrainicae. Музей української артилерії XV-XVIII століть. Частина І. Українські гармати в зарубіжних музейних колекціях. - К., 2011 - 216 с.
6. В Україні цей тип представлений у Євпаторійському краєзнавчому музеї, Музеї історії зброї (м. Запоріжжя)..
7. Roth Rudi, The Visser collection, arms of The Netherlands in the collection of H. L. Visser, Vol. 2: Ordnance, cannon, mortars, swivel-guns, muzzle- and breech- loaders.- Zwolle, 1996. - 248 p.
8. Smith Robert D., De Vries Kelly, The artillery of the Dukes of Burgundy, 1363-1477. - Woodbridge, 2005. - 377 p.
9. Pope D. Les Armes a feu : [”Guns”]. Dudley Pope. Dessins de Max Millar. Traduction francaise DHENRIETTE Guex-Rolle. - Paris, 1965. - 254 p. Дадлі Бернард Егертон Поуп (1925-1997 рр.) - британський історик і письменник, автор романів морських романів у стилі фентезі..
10. Beltrame Carlo, Venetian ordnance in the shipwrecks of the Mediterranean and Atlantic Sea // Ships and Guns: The Sea Ordnance in Venice and in Europe between the 15th and the 17th Century. Edited by Carlo Beltrame and Renato Gianni Ridella. - Oxford, 2010. - P. 12-22.
11. Обтюрація (франц. obturation, від лат. ОЫИГО - закриваю, затикаю) - це забезпечення герметизації каналу стволу під час пострілу з вогнепальної зброї для запобігання прориву порохових газів. У гарматах із виймальною зарядною камерою обтюрація досягалася за рахунок конусної форми стику, обмащування “герметиком” місця стику та підтисканням корпусу камери металевим клином.
12. Morin M. Artiglierie navali in ambito veneziano: tipologia e tecniche di realizzazione // Quaderni di Oplologia. - Roma, 2006. - № 23. - P. 3-28.
15. Дозволимо собі не погодитись з думкою дослідника Хавьера Л. Мартіна, що подібний елемент існував лише на італійських petriera da mascolo (Javier Lopez Martin, Did Naval artillery Really Exist During the Modern Period? A Brief Note on Cannon Design // Ships and Guns: The Sea Ordnance in Venice and in Europe between the 15th and the 17th Century. Edited by Carlo Beltrame and Renato Gianni Ridella . - Oxford, 2010. - P. 82). Скажімо, у Морському музеї Мадриду знаходиться іспанський ствол подібного типу. Можемо припустити, що він був виготовлений італійськими майстрами на іспанське замовлення.
16. Girling F. A., English Merchants’ Marks: A Field Survey of Marks Made by Merchants and Tradesmen in England between 1400 and 1700 . - London, 1964. - 254 p.