Дослідження звукового коду на матеріалі традиційної культури Слобожанщини. Усебічне вивчення звукового коду як сакральної складової, соціокультурне осмислення його унікальності в контексті розвитку традиційної культури та місця в етнотеатралізації.
Аннотация к работе
Учені вважають, що звуковий (акустичний) код включає в себе як природні звуки, так і звуки, створені людиною, у тому числі й спів [11, с. Штучні, що створювалися людиною для посилення певних ритуальних дій (звуконаслідування, звуки та мелодії, створені за допомогою музичних інструментів; шуми та звуки, що використовувалися в обрядових діях для досягнення конкретної мети; поетичні тексти та обрядові вокальні жанри календарного циклу, а саме: колядки, щедрівки, веснянки, петрівчані, купальські тощо). Імітацію під час обряду із встановленням куті на покуть здійснювали як дорослі, так і діти, але обовязково члени родини. «Апотропеїчна функція звуку найбільш яскраво і послідовно виявляє себе в обрядах провідного типу, що здійснилися у переломні моменти календарного циклу головним чином на початку весняного сезону (Масляна) і в його кінці (Троїця, купальсько-петровський цикл)» [1, 37]. У святкуванні обрядів календарного циклу наявні складові звукового коду (обрядові пісні, звуки тварин, птахів, метеорологічні звуки, звуки, що видобуває людина для підсилення конкретних ритуальних дій).