Розгляд зв"язку вербальних визначень композиторського задуму "Кахтир-концерту" Ю. Алжнєва та семантики звукообразу твору. Описання інтонаційної та тембрової драматургії в утіленні композиційної ідеї. Аналіз реалізації звукообразів оркестровими засобами.
Аннотация к работе
Описано взаємодію інтонаційної та тембрової драматургії в утіленні композиційної ідеї автора: моделювання і звукової візуалізації незламності національної ідеї Українського Посвіту, її духовної чистоти та наслідування на основі творчої реконструкції усної, зокрема епічної, традиції. Проаналізовано реалізацію звукообразів твору засобами оркестрового письма в утіленні Національного оркестру народних інструментів України під керівництвом В. Гуцала. The authors also describe the dramatic interaction of the key melodies of the Ukrainian rite and dance folk music, which model and visualize the unbreakable nature of the idea of Ukrainian Posvit in sound, its spiritual purity and its heritage of artful reconstruction of the oral tradition which includes epos. Мета статті - виявити взаємодію інтонаційної та тембрової драматургії в процесі створення звукообразу «Кахтир-концерту», втілення композиційної ідеї автора - моделювання та звукової візуалізації незламності національної ідеї Українського Посвіту, її духовної чистоти, зокрема в тембрах старосвітської бандури, ліри, козацьких військових музик; висвітлити наслідування інтонаційної моделі «троїстих музик» методом творчої реконструкції традиційного музикування засобами оркестру народних інструментів України під орудою В. Гуцала. Черемський характеризує створення Вустинських книг, Кахтирів як визначний культурний проект свого часу: «1773 року, передчуваючи знищення Січі, козацькі характерники зібрали таємну раду, на якій вирішено було з метою збереження української душі ініціювати створення т. зв. кахтирів, тобто рукописних книг, у яких буде описана історія України, і поширити їх серед народу.