Аналіз формування юридичної бази та практики перевірки оточенців у Червоній армії впродовж німецько-радянської війни на прикладі бійців і командирів, що вийшли з оточення під Києвом. Аналіз проблем ставлення у СРСР до цієї категорії військовослужбовців.
Аннотация к работе
Відтоді історики мало що могли додати до цих промовистих слів: оточенець армія війна військовослужбовець У дослідженні розглядатиметься формування юридичної бази та практики перевірки оточенців у Червоній армії впродовж німецько-радянської війни на прикладі бійців і командирів, що вийшли з оточення під Києвом. Оточенець, заступник начальника штабу Південно-Західного фронту ґенерал-майор І.Баґрамян у своєму донесенні від 26 жовтня 1941 р. підкреслював, що з київського «котла» врятувалися лише ті, хто «непомітно для противника знайшов глухе місце фронту і стежками, винятково в нічний час вийшов у розташування своїх військ». Не відмовляючись від своїх попередніх доктринальних поглядів - бачити в кожному, хто не з власного бажання, а через обєктивні та субєктивні обставини опинився в тилу противника, потенційних зрадників або завербованих аґентів німецьких спецслужб, - 13 вересня 1941 р., у найбільш драматичні дні оточення військ Південно-Західного фронту, наркомат внутрішніх справ СРСР видав директиву №239 «Про поліпшення взаємодії в аґентурно-оперативній роботі особливих відділів та місцевих територіальних органів НКВС СРСР», яка містила докори на адресу згаданих підрозділів, котрі, на переконання авторів документа, «не докладали належних зусиль для виявлення дезертирів та аґентури, завербованої серед оточенців». Друга («Облікова картка співробітника НКВС УРСР, який вийшов з оточення») на лицьовому та зворотному боці містила дванадцять граф: прізвище, імя й по батькові, рік народження, спец-звання, посада, коли та де потрапив в оточення, коли й де вийшов з оточення; (на звороті): коли прибув до особливої інспекції відділу кадрів НКВС УРСР, чи був у полоні та скільки часу, чи піддавався затриманню на території, тимчасово окупованій противником, чи зберіг форму, документи і зброю, вийшов один чи з групою; і в останній графі («Результати розслідування») фіксувався доленосний вердикт: залишений або звільнений зі служби в органах внутрішніх справ.