Аналіз матеріалів відомого українського дослідника звичаєвого права О.Ф. Кістяківського. Розгляд термінів "могорич" та "могоричники". Характеристики структурних елементів і учасників процесу надавання частування на українських ярмарках ХІХ століття.
Аннотация к работе
Проаналізовано, подані ученим, визначення термінів «могорич» та «могоричники», характеристику окремих структурних елементів і учасників процесу давання «могоричу» на українських ярмарках ХІХ ст. Досить цікавим є процес трансформації звичаю давати могорич на ярмарках ХІХ - початку ХХ ст. та його адаптація до потреб позаярмаркового повсякденного життя українського соціуму середини ХХ - початку ХХІ ст. в окремих випадках у якості хабара чи при укладенні різного роду домовленостей. Не мають однозначного наукового обґрунтування визначення термінів «могорич» і «могоричники», особливості процесу давання могоричу, умови та випадки, за яких надавався могорич, коло осіб, які могли давати, отримувати та розпивати його. Після часткового занепаду, відродження і трансформації українських ярмарків Правобережжя, Лівобережжя і Слобожанщини звичай давання могоричу в українському соціумі можна було спостерігати переважно лише у сільській місцевості як плату чи подяку за виконані сільськогосподарські роботи, надану послугу, укладену усну або письмову домовленість торгівельного (Наприклад, купівля-продаж худоби, посуду, продуктів харчування, рухомого чи нерухомого майна та ін. Тому учений і зібрав у своїх нотатках існуючі на той час тлумачення терміну «могорич» і, проаналізував, використавши у своїх наукових працях, де розглянув звичай могоричу на українських ярмарках ХІХ ст. як один із невідємних елементів тогочасного звичаєвого права українців, що став широко використовуватися у ярмарковій та побутовій культурі окресленого і пізнішого періодів.