Тема зародження та знищення як форми субстанційної зміни у філософії св. Фоми Аквінського. Основні чинники формування його поглядів. Вплив матерії, позбавленості та інакшості на зародження життя. Основні контексти, в яких фігурує поняття привації.
Аннотация к работе
Зв’язок матерії та позбавленості у філософії святого Фоми Аквінського Сама тема зародження не пов’язана з теологією, не прояснює процес створення з нічого, балансує на межі фізики та метафізики, але, при цьому, хоч і здається цілком очевидною, але доволі сильно переплетена з парадоксом «корабель Тесея». Аквінат також зосереджується на цій темі, намагаючись з’ ясувати, що уможливлює існування речі, що призводить до її зміни, яким чином одна річ може ставати іншою, і чи матиме ця нова річ в такому випадку свої попередні якості хоча б у віртуальний спосіб. Останнє є актуальним попри те, що, як вже було зазначено, ми не можемо тлумачити тему привації в переважно «фізичному значенні», бо навіть в цьому випадку цілком фізична тема зародження обґрунтовується засобами метафізики. ДеКонінка, Б. Ешлі, - тобто тих дослідників томізму, яких прийнято зараховувати до школи аристотелічного неотомізму. Тема позбавленості (привації, privatio) фігурує в чималій кількості творів Аквіната, а, втім, найобширніше репрезентовано в творі «Про принципи природи» (De Principiis Naturae, 1252-1256).