Функціональний зв"язок між окремими нейронами, а також нейронами і клітинами робочих органів, що здійснюється через синапси. Будова хімічного синапсу, механізм передачі збудження. Медіатори (нейротрансмітери) нервової системи в хімічних синапсах.
Аннотация к работе
Синапс - це морфофункціональне утворення ЦНС, що забезпечує передачу сигналу з нейрона на інший нейрон або з нейрона на ефекторну клітину (мязеве волокно, секреторну клітину). Центральні синапси можна у свою чергу розділити на аксо-аксональні, аксо-дендротичні (дендритні), аксо-соматичні, дендро-дендротичні, дендро-соматичні і т.п. Шеперду, розрізняють реципрокні синапси, послідовні синапси і синаптичні гломерули (різноманітним засобом сполучені через синапси клітини).Функціональний звязок між окремими нейронами, а також нейронами і клітинами робочих органів здійснюється через синапси. Розрізняють синапси центральної нервової системи і периферичні. За способом передачі нервового імпульсу виділяють синапси хімічні (імпульси передаються за участю хімічних посередників - медіаторів, або нейротрансмітерів) і електричні (імпульси передаються коловими струмами).Синаптичний контакт характеризується наявністю: 1) синаптичної бляшки - це кінцеве розширення нервового волокна, яке вступає у контакт з нейроном чи ефекторною клітиною. 3) синаптичної щілини - це простір між пре-і постсинаптичною мембранами. Постсинаптична мембрана містить хеморецептори і хемочутливі іонні канали. Якщо роль медіатора виконує ацетилхолін, то на мембрані наявні холінорецептори, якщо медіатором є адреналін, то мембрана матиме адренорецептори. У нервово-мязовому синапсі постсинаптична мембрана утворює численні складки і називається кінцевою пластинкою.Електричні синапси відрізняються вузькою сиаптичною щілиною і низьким опором зближених пре-і постсинаптичних мембран.Багато авторів недостатньо чітко диференціюють поняття «електричний синапс» і «нексуси» (в гладеньких мязах, міокарді). З погляду морфології електричний синапс це щілинний утвір (розміри щілини до 2 нм) з іонними містками-каналами між двома клітинами, що контактують. В цілому, такі синапси (вони називаються ефапсами) забезпечують дуже швидку передачу збудження. Але в той же час за допомогою цих синапсів не можна забезпечити одностороннє проведення, тому що велика частина таких синапсів має двосторонню провідність.
Вывод
Електричні синапси.. Багато авторів недостатньо чітко диференціюють поняття «електричний синапс» і «нексуси» (в гладеньких мязах, міокарді). В даний час визнають, що в ЦНС є електричні синапси. З погляду морфології електричний синапс це щілинний утвір (розміри щілини до 2 нм) з іонними містками-каналами між двома клітинами, що контактують. Збудження при наявності потенціалу дії (ПД), майже безперешкод перескакує через такий щілинний контакт і збуджують, тобто індукують генерацію ПД другої клітини. В цілому, такі синапси (вони називаються ефапсами) забезпечують дуже швидку передачу збудження. Але в той же час за допомогою цих синапсів не можна забезпечити одностороннє проведення, тому що велика частина таких синапсів має двосторонню провідність. Крім того, за їх допомогою не можна змусити ефекторну клітину (клітину, що управляється через даний синапс) гальмувати свою активність. Аналогом електричного синапсу в гладеньких мязах і в серцевому мязі є щілинні контакти типу нексуса.
Хімічні синапси. За своєю будовою хімічні синапси являють собою закінчення аксона (термінальні синапси) або його варикозну частину, що заповнена хімічною речовиною - медіатором. У синапсі розрізняють пресинаптичний елемент, що обмежений пресинаптичною мембраною, постсинаптичний елемент, що обмежений постсинаптичною мембраною, а також мембраною, а також позасинаптичну область і синаптичну щілину, розмір якої складає в середньому 50 нм. В літературі існує велика розмаїтість у назвах синапсів. Наприклад, синаптична бляшка - це синапс між нейронами, кінцева пластинка - це постсинаптична мембрана міоневрального синапсу, моторна бляшка - це пресинаптичне закінчення аксона на мязевому волокні.
Список литературы
Клевець М.Ю. Фізіологія людини і тварин. Книга 1. Фізіологія нервової, мязової і сенсорних систем: Навчальний посібник - Львів: ЛНУ, 2000. - С.65-69.
Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова. - К.: Здоровя, 1994. - С. 25-27.
Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. - С. 88-89, 92-102, 75-79 .
Физиология человека / Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. - Т. 1. - М.: Мир, 1996. - С. 51-67.