Роль боротьби проти османського панування у болгарському національному відродженні. Участь Київського університету в поповненні фондів Болгарської народної бібліотеки. Спільне відзначення ювілейних дат українськими та болгарськими університетами.
Аннотация к работе
Національне відродження словянських народів, виплекане на ґрунті ідеології Великої французької революції (1789) та Романтизму, супроводжувалося поглибленням інтересу до вивчення історії, фольклору, етнографії, національних мов і літератур, зростанням національної самосвідомості словянських народів, зрештою - розквітом науки, освіти, мистецтва і багатовікових традицій міжсловянських звязків. За Сан-Стефанським мирним договором, підписаним по завершенні російсько-турецької війни 1877-78 рр., Болгарію було проголошено автономним князівством, номінально залежним від Туреччини, з правом вільного обрання населенням князя. Однією із найяскравіших граней історії міжсловянської співпраці, ідеї національно-культурної єдності словянських народів стали звязки учених Харківського, Київського й Новоросійського університетів із болгарськими колегами у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Висловлюючи подяку Київському університету за допомогу в поповненні фондів Болгарської народної бібліотеки, Кирков зауважував: “При цьому вважаю за обовязок від імені Болгарської Народної Бібліотеки душевно подякувати поважним дарувальникам за їх інтелігентне приношення і, взагалі, за те співчуття, з яким вони відгукнулися на запрошення Бібліотеки за посередництва Болгарського Настоятельства в Одесі”. 1903 року на адресу Дринова, заслуженого ординарого професора кафедри словянської філології Харківського університету, надійшли письмові привітання від Історичного товариства в Софії, Історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті, Історичного товариства Нестора-літописця в Києві, Ніжинського історико-філологічного товариства, Товариства історії, філології і права при Варшавському університеті.